Веломаршрут вихідного дня: Тернопіль – Микулинці

mykulynci_featured

Нарешті, настала черга випробувати на собі ще один веломаршрут 50-ку. Цього разу точкою призначення була Микулинецька Фортеця, чи “крепость”, як її називають місцеві. З нього і розпочнемо:

Збудували замок у 1550 для захисту від нападів татар, що грабували ці землі мало не щороку. І свою функцію він виконував дуже добре: давав почуття безпеки місцевому населенню, яке щороку зростало, тут почали розвивались ремесла. Саме завдяки йому у 1595 році Микулинці отримати статус міста.

За часи свого існування Микулинецька фортеця витримала не одну осаду. Тільки в 1672 року, після 15-ти денної облоги, їй довелося здатися туркам. Згодом, у 18 столітті Замок починає занепадати і втрачає своє оборонне значення. Тоді його купили для розташування суконної фабрики, а потім він став маєтком. Після захоплення німцями тут було організовано ветеринарну лікарню.

На даний момент цей замок теоретично охороняється державою. А практично – тут живуть люди і для тих, хто хоче попасти на територію, на центральному вході висить табличка : “Зла собака”. Тож подивитися цей «Замок Тернопілля» можна тільки ззовні :-(.  Але, навіть, ці напів-зруйновані стіни, довжиною 75 метрів з круглими оборонними вежами по кутах варті того, щоб сюди приїхати. Крім того, зважаючи на сучасні тенденції збереження замків, скоро тут може не бути на що дивитися…. Єдиний побічний ефект від побаченого: наш син тепер при згадці про Микулинці перепитує, чи там і далі живуть злі собаки.

На жаль, у нас не було чим зробити фото фортеці: доведеться їхати ще раз 🙂

Деталі самого веломаршруту:

Mykulynci

Тернопіль – Петриків – Велика Березовиця – Острів – Буцнів – Мишковичі – Миролюбівка – Лучка – Микулинці : 26 км. Середня швидкість – 16 км/год.

Частина шляху до Мишкович проходить не дуже якісними сільськими дорогам, частково польовими, по яким після дощу не особливо приємно їхати. Але тут є великий плюс – майже повна відсутність автомобілів і хороша можливість познайомитись із свійськими тваринами для маленького сина.

Мишковичі – Микулинці проходить по Чернівецькій трасі. Тут головне не пропустити поворот на Микулинці, отож слідкуємо за великим вказівником на Медобори (с. Конопківка).

Назад поїхали по-іншому: Микулинці – Лучка – Миролюбівка – Мишковичі – Велика Березовиця(вул. Микулинецька) – Тернопіль: 19 км. Середня швидкість – 25 км/год. Весь шлях проходить по трасі: крутити педалі комфортно, але дууууже шумно від машин.

Наступного разу, хотілося б виділити на поїздку більше часу і назад повернутися довшим маршрутом.

 

 

 

 

Comments are closed.