Веловихідні у Прикарпатті

061314_1115_21.jpg

Як провести довгі вихідні так, щоб в понеділок повернутися повним енергії і наснаги до роботи? Як зробити це з користю для здоров’я і з приємністю для всіх членів сім’ї?

Один із способів – велоподорож у поєднанні з елементами туристичного побуту: ночівля в наметі, приготування їжі і т.д. Для цих цілей було вибрано один із найкомфортніших варіантів для двох дорослих з малям 3.5 роки – кемпінг + готові веломаршрути + хороший прогноз погоди на Прикарпатті з іншої сторони гір.

Стартова точка –  невеличке карпатське село Niedzica (http://www.niedzica.pl/), розташоване на кордоні Польщі і Словаччини. Чому вибрали його? Дуже просто – хороше представлення його переваг в мережі Інтернет. Ініціатори постарались, і на сайті виклали інформацію про готелі, кемпінг, місцевий замок, навколишні веломаршрути та інші види активного відпочинку.

Кемпінг у Niedzica. Резервувати його не потрібно – він не дуже популярний, і місць багато. У кемпінга класне розташування: з одного боку –  національний парк, з іншого – річка Дунаєць із пляжами. Трішки далі – стрімкі схили, на яких пасуться вівці. Всі зручності є на території: кухня, душі, кафешка, прокат велосипедів. В обідню спеку тут приємно сховатися в тіні дерев та на березі річки, чи попити прохолодних напоїв в кафешці із дуже лояльними цінами і цікавим меню. Вартість проживання: 31PLN за ніч(паркінг для машини + намет + 2 дорослих). Рекомендуєм.

 

Найцікавіша атракція поблизу –  Zamek Dunajec w Niedzicy. Невеличкий замок над водою – предмет гордості місцевих жителів. Здалека виглядає дуже ефектно, особливо з моста через річку.



Поблизу нього є невеличкий мотузковий парк ( Parki Linowy польською мовою) і великі надувні замки для розваги наймолодших. Приємно те, що цей парк дуже хорошої якості. Тут є 2 зони: для маленьких дітей, де вони ходять, стрибають, вовтузяться в м’ячиках і зона для доросліших, де працюють зі спорядженням. Окремо  відмічу систему страхування: завдяки замкам і системі блокування карабінів – залишитися без страхування із-за необачності не можливо. З мінусів: парк ще в процесі розвитку і доросла зона не має складних переходів.

Взагалі, в цій місцевості мотузковим парком може похвалитися мало не кожне містечко. Але інші, що зустрічалися на нашому шляху, не настільки цікаві.



Веломаршрути. Велодоріжки починаються з входу в кемпінг. Це вселяло надію, що всі 200 км веломаршрутів проходять по велодоріжках в тіні дерев. Насправді такими є лише 5-10 км…

Перелік веломаршрутів у Niedzica – тутПодивитися на гугл мапі – тут.

1. По березі річки Дунаєць.

Схема проїзду: Niedzica – “Czerwony Klasztor” in Slovakia – Szczawnica – Krościenko – Grywałd – Krośnica – Czorsztyn – Niedzica. Загальна довжина – 38км.

Це перший маршрут з переліку і найпростіший ( не тільки тому, що найкоротший). Перепади висот на ньому мінімальні. Дуже цікавий в тому плані, що знайомимося з побутом і життям прикарпатських сіл. Туристичні містечка різко відрізняються від тих, які створенні для життя простих людей. Словацько-польський кордон доводится перетинати 2 рази, при чому, другий раз – це просто міст :-). Про популярність маршруту свідчить велика кількість велосипедістів по дорозі. Їзда по проїжджим частинам комфортна – автотраспорту мало.

 

2. Маленьке кільце Zamagurza.

Схема проїзду: Niedzica – Kacwin – along Kacwin stream up to the border crossing point in Kacwin – “Wielka Frankowa” – Osturnia -“Zdziarska Przełęcz” (“Zdziarska” Pass) – Podspady – Jurgów – Polana Podokólne (Podokólne clearing) – Rzepiska – Przełęcz nad Łapszanką (Pass above “Łapszanka”) – Łapszakna – Łapsze Wyżne – Łapsze Niżne -Niedzica. Загальна довжина – 48км, при старті з кемпінгу додається доїзд до центру Niedzica- 54км.

Дуже красивий маршрут: їдемо спочатку селом, потім парком з відвіданням водопаду, не зрозуміло де перетинаємо кордон і потрапляємо в Словацькі села. В районі Łapszanką відкриваються просто неймовірні Прикарпатські панорами.  На першій частині шляху є цілий комплекс історичних місць, від зупинки на яких нас стримало неминуче наближення обідньої спеки. Невеличкий мінус маршруту: його перша частина увесь час здіймається вгору: змінюючи лише кут нахилу, що виснажує. 


В переліку є ще два цікавих веломаршрути, які ми не проїхали лише із-за браку часу.

Кілька слів для повноти картини вихідних: після кожної непростої велопрогулянки заїжджаємо в кафешку на кемпінгу на смачний польський суп та проводимо денний сон в затінку на березі річки. Після обіду відвідуємо мотузковий парк, замок, та дитячі атракціони. А ввечері нас чекають кемпінгові справи: ночівля в наметі, в спальному мішку, бігання з ліхариком, приготування їжі на вогні, вечеря на березі річки…

Заряд позитивної енергії для всієї сім’ї на найближчий тиждень забезпечено!


Comments are closed.