Техніка інтелектуальних карт (mind mapping) для організації думок і не тільки

Корисні поради
mindmapping_featured

Хаос в думках… Мабуть, кожен знає що це таке (хто не знає, то прийміть привітання і далі не читайте). Це коли є багато думок на тему, але, при письмовому вираженні, цілісну картину вони чомусь не складають. Перше пояснення, що виникає саме собою: не так думаємо… Насправді ж, це явище є природнім і зумовлене особливістю будови головного мозку. Для складення цілісної картини достатньо правильно підібрати пазли змінити стиль відображення інформації. Один з варіантів – інтелектуальні карти.

Отже, інтелектуальна карта, чи ментальна карта, карта пам’яті, карта думок. На українську мову термін “mind map” перекладають по-різному, але його суть від цього не змінюється. Саме поняття вперше ввів Тоні Б’юзен (Tony Buzan) у 1970 році. Спершу “mind map” означало: “хороша форма для нотаток”. Ще будучи студентом, Тоні пропонував його як альтернативний спосіб ведення конспектів, оскільки простий запис речень на папері не приносив бажаного результату. На даний момент, інтелектуальні карти вийшли за межі конспектування і значно розширили сфери застосування: вони вважаються хорошим інструментом для організації думок і навіть для покращення інтелекту. Тепер Б’юзен пояснює техніку майнд меппінг як: “багатогранний пристрій для тренування, що розвиває кожний ментальний м’яз розуму”.

Інтелектуальні карти охоплюють і допомагають записати, запам’ятати, з’єднати і вивести інформацію візуально. Створюються вони на папері (оригінальний спосіб), або ж за допомогою програмного забезпечення, якого станом на 2014 рік існує вже близько 50 видів. Основні елементи карти – ключі (або їх ще називають тригери): слова і малюнки, кожен із яких символізує конкретний спогад, сприяє виникненню нових думок та ідей і таким чином допомагає повніше використовувати можливості розуму. Тригери радіально розходяться від центральної ідеї за допомогою серії з’єднуючих гілок. Процес побудови карти імітує поведінку нейронів в процесі думання, коли активуються зв’язки між ними. Згадайте, як ви думаєте: не реченнями, а картинками, кольорами і діями. Провідна ідея карт пам’яті полягає у відображенні саме такого “натурального” стилю мислення.

Для кращого розуміння цієї техніки та способу використання варто прочитати хоча б одну із 100 книжок Б’юзена, наприклад, Modern Mind Mapping for Smarter Thinking. Тут в зрозумілій для звичайної людини формі описано роботу мозку, пояснюється де ховається наша креативність, чому не варто обмежувати себе і відносити до “техніків” чи “гуманітаріїв”, як працює пам’ять, і як ефективно використовувати інтелектуальні карти.

Сфера застосування

Основних напрямків, в яких застосовуються інтелектуальні карти, є три. І кожен із них містить по кілька піднапрямків.

Розвиток особистості:

  • Генерація ідей, їх аналіз у пошуках рішення, узгодження і впровадження потенційного рішення.
  • Упорядкування інформації у вигляді логічного ланцюжка подій, ідей і фактів.
  • Опрацювання інформації. Техніка майнд меппінг дозволяє читати швидше, запам’ятовувати більше, краще концентруватися.
  • Стратегічне думання: можливість поглянути на проблематику повністю та враховуючи всі особливості. Складання планів, розуміння своїх цілей, опис напрямків діяльності.
  • Вийти за рамки своїх же власних обмежень (улюблений приклад Бюзена: paperclip).

Навчання:

  • Згадаємо класичне застосування – ведення конспектів. Інтелектуальні карти для цього підходять краще за звичайні нотатки. Їхнє створення займає менше часу, ніж написання великого об’єму тексту, крім цього, таке відображення інформації саме по собі є логічно організованим. Кожна карта пам’яті є унікальною і зберігається в пам’яті як цілісний об’єкт.
  • Створення звітів, статей, оглядів. Інтелектуальна карта допомагає чітко визначити структуру та розставити акценти в потрібних місцях, що значно полегшує написання роботи.
  • Вивчення іноземної мови використовуючи метод асоціацій.

Робочий процес:

  • Створення презентацій та проектів ідей, в яких відображено хід думок.
  • Прийняття рішень.
  • Мозгові штурми. Карти пам’яті є потужним інструментом для роботи із асоціаціями. Записуючи, а потім переглядаючи ідеї, знаходяться нові зв’язки між концепціями, які були непоміченими до того. Крім того, сам спосіб малювання карти переводить мозок у режим креативності.
  • Знову планування. Мова йде про зустрічі, розмови.
  • Керування задачами. Перед усім це постановка і визначення параметрів. А деякі види ПЗ дозволять здійснювати і оперативне керування.
  • Керування проектами. Цей напрямок ще розвивається.

Якщо узагальнити напрямки застосування техніки майнд меппінгу. То вийде щось приблизно таке:


Правила створення

Для ефективного користування будь-яким інструментом варто почитати інструкцію. В майнд меппінгу також. Правила побудови інтелектуальної карти є визначеними. Особливо їх варто дотримуватися тим, хто тільки знайомиться з цією технікою.

Отже, 10 простих правил створення карт:

1. Починаємо з центральної ідеї посередині чистого аркушу, використовуючи малюнок і хоча б 3 кольори.

2. Використовуємо картинки, символи, коди і заповнюємо ними весь вільний простір.

3. Вибираємо ключові слова і друкованим текстом наносимо на гілки, використовуючи верхній та нижній регістр.

4. Кожен елемент (слово/картинка) повинен мати власну гілку.

5. Лінії повинні бути з’єднані, починаючи від центральної ідеї. Центральні лінії товстіші, органічні і текучі. Всі наступні гілки стаючи тоншими в залежності від радіального розходження від центру.

6. Робимо лінії такої ж довжини, як і слово/картинка.

7. Використовуємо кольори на власний розсуд і на всій карті пам’яті.

8. Розробляємо свій особистий стиль майнд меппінгу.

9. Використовуємо акценти і показуємо асоціації на своїй карті пам’яті.

10. Зберігаємо ясність інтелектуальної карти, використовуючи радіальну ієрархію в цифровому порядку, або охоплюючи всі гілки.

Вибір інструменту

Коли використання інтелектуальних карт обмежувалось конспектуванням, то ідеальним інструментом було малювання на папері кольоровими олівцями. Так залучається більше нейронів і покращується сприйняття інформації. Але, так як, сфера застосування розширилась, то звичайного оригінального відображення стало недостатньо. Для цього розроблена немала кількість ПЗ, в яких вже можна заплутатися :-). Полегшуючи здійснення вибору інструменту, я опишу кілька варіантів. Відразу уточню: деякі правила майнд меппінгу мною було недотримано, оскільки використовувались карти в першу чергу для ведення навчальних нотаток, а деякі – просто не можливо було реалізувати вибраним інструментом. Отож, найбільш цікавими аплікаціями виявились:

Mindjet 14

Робота із картами пам’яті по класиці:

  • Швидке створення карти за допомогою гарячих клавіш: гілки, нотатки, посилання і т.д.;
  • Вибір стилю розташування гілок: дерево, розділене дерево, карта, схема;
  • Підтримка вкладених карт – одна з найпотрібніших речей;
  • Вибір вигляду: карта, outline( перелік) і вкладені карти ( дуже зручно, особливо якщо розширена карта);
  • Добавлення посилання: зовнішнє, чи внутрішня папка. Кожен об’єкт, на який посилаємся відкривається у внутрішньому браузері;
  • Вкладення. Вкладений документ також відображається внутрішніми засобами Mindjet (pdf, web-сторінка, картинка, *.MS Office). Доволі зручно.
  • Нотатки. Для цих потреб передбачено розширені інструменти для редагування: шрифт, формат, нумерування, вставка таблиці, гіперссилки (внутрішня, або зовнішня), картинки. Приємно, що нотатка відображається при наведенні мишкою на іконку нотатки тільки у неформатованому вигляді.
  • Балансування карти: доволі непогано працює і упорядковує гілки, виділяючи для них рівно стільки місця, скільки потрібно.
  • Кількість темплетів порівняно невелика, але достатня для того, щоб зрозуміти застосування;

Мінуси у цього інструменту незначні:

  • Простого способу як створити надпис просто на гілці без боксу не було знайдено;
  • Зміни товщини гілки для кращої видимості також немає: з параметрів доступні лише колір та стиль;
  • Посунути карту мишкою не можливо: потрібно це робити стрілками. Особливо не зручно це у випадку великих карт;
  • Картинка добавляється лише в середину топіку (box branch);
  • Стилі гілок змінювати складно, та і зв’язки виходять бліді. В результаті карти стають подібними одна на одну.

Додаткові фічі:

  • Spellchecker перевіряє англійську орфографію в назвах гілок і коментарях – саме те, що потрібно;
  • Імпорт з *.csv, *.mpx( Microsoft project exchange);
  • Експорт у MS документ, Power Point, image, *.pdf, *.csv, *.html, *.swf;
  • Створення презентацій тут можливе шляхом ручного виділення слайдів. З автофіч – лише Walk through.
  • При інсталяції Mindjet він встановлює свої надбудови у продукти MS або Apple iWorks для кращої зв’язки.

Task Management:

  • Робота із завданнями: за допомогою власного інструменту Mindjet Tasks, або ж у зв’язці з Outlook чи MS Sharepoint;
  • Синхронізація завдання: пріоритет, статус, категорія, термін, прогрес. Єдине уточнення: треба бути готовим, що зміни не відразу синхронізуються (~ 10хв);
  • Параметри завдання візуально відображаються на гілці у вигляді іконок;
  • Відображення переліку завдань у вигляді Діаграми Ганта;

Project Management:

  • Mindjet ProjectDirector – окрема аплікація, що працює у зв’язці з інтелектуальними картами;
  • Планування робочого процесу і завдань в них також відбувається у вигляді дерев;
  • Одним словом, керування проектами тут передбачає спільну роботу працівників над картами пам’яті, завданнями, категорізовними певним чином. Якщо над одним проектом працює одна-дві людини то це зручно, але не більше…


Типи ПЗ:

  • Десктопна аплікація: Windows і MAC версія. Найповніше представлення фіч. Збереження карт локально на комп’ютері, або ж в хмарі.


  • WEB-аплікація: трохи обрізана по функціоналу, але все ж зручна, особливо для колективної роботи. Всі карти зберігаються локально або в хмарі.


  • Mobile App. В мобільній версії (Android & iOS) також є дві аплікації Mindjet та Mindjet Tasks. Проте, порівняно з попередніми варіантами, в них дуже обрізаний функціонал. Його можна охарактеризувати як необхідний мінімум. Крім того, стиль відображення тут інший і значно спрощений.


Ціна питання:

  • Mindjet створення інтелектуальних карт: 349$;
  • З активованим річним веб-аккаунтом (доступ до хмари, веб-аплікації): 448$;
  • Project Director: від 60$/місяць;
  • Trial – версія надається безкоштовно на 30 днів.

Резюме:

На даний момент Mindjet є лідером серед платного ПЗ для майндмепінгу і є найбільш “business-like” на ринку. Якщо говорити про класичне малювання інтелектуальних карт, то виконати всі 10 правил не вийде. Ключова фіча Mindjet – його керування завданнями: тут це реалізовано найкраще зі всіх оглянутих рішень. Продукт є багатим по функціоналу, гарно продуманий і зручний у використанні.

iMindMap 7

Робота із картами пам’яті по класиці:

  • Так як керує розробкою цієї аплікації сам “батько майнд меппінгу”, то інтелектуальні карти тут найбільш відповідають правилам;
  • Великий вибір форматів центральної ідеї;
  • Гілки бувають двох видів: класичні і з боксом;
  • Вибрати спосіб розташування гілок, як у інших ПЗ тут неможливо. Все розраховане на самостійне малювання;
  • Прикольно, що є багато стилів гілок: стрілки, олівці, можна навіть зробити гілку власної форми;
  • Картинка розміщається всередині бокса, прив’язується до гілки, або ж просто висить на задньому фоні;
  • До прикріплення зовнішніх елементів розробники підійшли ґрунтовно – зробили окрему панель із вкладками: notes, links (причому в однієї гілки може бути кілька посилань: на зовнішні файли, веб-лінки, картинки, внутрішні карти), images, icons, відомості по проекту, tasks;
  • Кожне вкладення відображається за допомогою стандартних аплікацій, визначених у Windows/MAC OS;
  • Між будь-якими двома елементами можна створити додатковий зв’язок;
  • Можливість фільтрування – відображення тільки тих частин карти, що відповідають заданому критерію;
  • З темплейтами тут трохи туго. А ті що є – переважно на тему особистого розвитку і кілька бізнес-карт.
  • Переглянути різноманіття карт, які створюються за допомогою iMindMap можна тут.

Мінуси у цього інструменту незначні:

  • при автокоригуванні карти (clean up) з’їжджають картинки, можуть переплутуватись гілки, що робить цю функцію не зручною для використання;
  • SpellCheck працює лише на назвах гілок, а в середині нотаток – ні;
  • Є деякі глюки при зміні дефолтних параметрів текстів гілок, наприклад, шрифт змінюється лише з другого разу;
  • Стандартна схема розмірів шрифтів не дуже зручна;
  • Синхронізації з інструментами MS Office немає;
  • Довідки це ПЗ немає – все шукайте на сайті. А на сайті розмістили лише кілька ввідних уроків по використанню базових фіч. “Хочете більше – купіть книжку, або відвідайте наші курси по техніці майндмеппінгу” за відповідні гроші.

Додаткові фічі:

  • В файлі карти додатково можна намалювати схему із стандартних блоків, вставити текст і додати коментар до будь-якого елементу;
  • Аудіо-нотатки для лінивих :-);
  • Можливість добавити повноцінний Spreadsheet прямо на карту і автоматичне відображення даних у вигляді графіків.
  • Моя улюблена фіча iMindMap – Sketch. Вона дозволяє самому вручну намалювати картинку і прикріпити її до елементу. Функціонал приблизно такий, як у Paint;
  • SpellCheck, про який йшлося раніше, перевіряє лише англійською мовою;
  • Свою карта розшарюється напряму у facebook, twitter, youtube;
  • Експорт у *.pdf, image, презентація, веб-сторінка, документ, таблиця, *.opml;
  • Імпорт з *.doc, *.xml, та з інших типів інтелектуальних карт, таких як: *.mmap , *.nmind, *.imm, *.opml, *.mm;
  • Наявність режиму автоматичного створення презентації по одному з шаблонів: meeting, teaching, big overview, in-depth talk. Крім того, є можливість створити свій варіант. Зручно. Існуючі схеми гарно стають в пригоді тим, хто тільки починає роботу з презентаціями.

Task Management:

  • Кожна гілка може бути завданням, параметри якого прописуються в панелі керування;
  • Статус завдання відображається за допомогою іконки стану;
  • Інтеграція завдань з їхнім новим ПЗ – DropTask. Це візуальне відображення задач, їх станів, пріоритетів. Ідея цікава, але потребує ще значної доробки. На даний момент це SaaS рішення є безкоштовним, але в першій половині 2014 року виробники попереджують про зміни;


Project Management:

  • Керування проектами реалізоване за допомогою розшарення документів та зміною позначень щодо виконання роботи в ручному режимі;
  • Ну і відображення згрупованих задач у DropTask;
  • Реальне його застосування – огляд проекту в цілому: що, де і на якому етапі відбувається;
  • Для безпосереднього трекінгу задач інструмент не зручний;
  • Для опису результату зустрічі, мозкового штурму – реальне застосування;

Типи ПЗ:

  • Десктопна аплікація: Windows і MAC версія. Найповніше представлення фіч. Збереження карт локально на комп’ютері, або ж в хмарі. Існує в двох варіантах Ultimate та Home&Student. В другому деякі фічі, що стосуються проектів і презентації не доступні.
  • WEB-аплікація. Насправді дуже врізаний функціонал. Всі переваги десктопної версії тут не доступні. Єдина зручність: он-лайн доступ до базового редагування карт;
    011914_2041_8.png
  • Mobile App. Є дві дуже спрощені версії: Android та iOS. Якщо в десктопній версії гілки створювати дуже легко і невимушено, то тут треба добре постаратися. Не надто зручно. На панелі інструментів лише 6 опцій. Їхня фірмова sketch tool в цій версії зовсім не зручна. Та і взагалі, з картою дуже складно робити будь-які дії. ПЗ гальмує відчутно (тестувалось на Samsung Note 10.1).
    • Ціна питання:

      • iMindMap 7 Ultimate – 245$;
      • iMindMap 7 Home&Student – 80$;
      • iMindMap Freedom для доступу до хмари і Mobile App – 21$/рік;
      • Trial – версія надається безкоштовно на 7 днів, правда потім приходить лист і її продовжують ще на 10.

      Резюме:

      iMindMap 7 є рідною аплікацією Тоні Б’юзена, в якій втілено класичний підхід до створення інтелектуальних карт. Саме тут створюються найбільш органічні, максимально близькі до малювання вручну, карти. А отже і максимально унікальні, і легші для запам’ятовування та відновлення інформації. Для особистих цілей (розвиток креативності, і т.д.) – ідеальний інструмент. Але, якщо поглянути з точки зору використання його у бізнес-цілях, то трохи не вистачає функціоналу – підходить лише для полегшення створення документів, презентацій, структурних схем, візуалізації процесу прийняття рішення.

      Xmind 2013

      Робота із картами пам’яті по класиці:

      • Цей інструмент є дуже простим для розуміння і легким у використанні;
      • Всі часто виконувані дії підкріплюються гарячими клавішами: створити гілку певного типу, додати лінк, картинку, нотатку, змінити стиль і т.д;
      • Збоку екрану знаходяться 2 панелі: властивості вибраного елемента (дуже зручна штука) та outline;
      • Стиль гілки змінюємо за секунду, вибравши відповідну форму;
      • Вибір методу розташування гілок, схожий до Mindjet;
      • Як на безкоштовне ПЗ – досить багато непоганих темплейтів;
      • Додатково на карті можна розмістити таблицю та текстове поле;
      • Можливість організації довільного зв’язку між елементами;
      • Створення child-карт дуже зручне: всі карти нащадки зберігаються у тому ж файлі і відкриваються у вигляді додаткових вкладок;
      • Вставка посилання будь-якого типу, в тому числі і на конкретну гілку цієї карти, чи child-карти.

      Мінуси:

      • Не можливо змінити стиль окремого слова в назві гілки. Трохи погано – наголос на слові вже не зробиш;
      • Карта не рухається за допомогою мишки: особливо не зручно на великих роботах – тоді доводиться довго клацати на стрілки прокрутки.

      Додаткові фічі:

      • Spellcheker перевіряє назви гілок і текст нотаток англійською мовою. Словник має якийсь обмежений, не знає іменників у множині;
      • Експорт. У безкоштовній версії доступний лише збереження у вигляді картинки. В платній ще підтримуються: *.doc, *.pdf, *.cvs, *.mmap та *.ppt;
      • Наскрізний пошук по всім гілкам-нотаткам карти.

      Task Management:

      • Керування завданнями, як таке, не передбачене;
      • На кожній гілці можна відобразити іконку з номером(пріоритетом);
      • В платну версію включений бізнес-модуль, який вміє малювати Діаграми Ганта;

      Project Management:

      • Керування проектами, як таке, не передбачене;
      • Є кілька темплейтів для відображення частин проекту;
      • На кожній гілці можна відобразити іконку “стан завдання”.

      Типи ПЗ:

      • Десктопна аплікація: Windows / Mac OS X / Linux(!) версія. Є можливість повноцінного користування безкоштовним ПЗ.


      • WEB-аплікація представляє собою хмару для збереження та перегляду карт.
      • Моbile App на даний момент XMind немає.

      Ціна питання:

      • Базова версія розповсюджується безкоштовно;
      • XMind Plus: базова версія + експорт + Creative Toolbox – 79$;
      • XMind Pro: найповніший функціонал – 99$;

      Резюме:

      XMind є дуже простим інструментом з мінімально необхідним функціоналом. Найбільший його плюс: безкоштовна, трохи врізана по функціоналу версія. З раніше представлених рішень у нього найзрозуміліший інтерфейс. Всі фічі, які є в XMind PRO відображені в меню, але при клацанні є недоступними. Трохи нагадує врізаний Mindjet: стиль інтелектуальних карт такий же.

      FreeMind

      Безкоштовне ПЗ, написане на Java, завдяки чому може похвалитися своєю кросплатформеністю. По функціоналу дуже подібне до XMind.

      Mind Genius 5

      Робота із картами пам’яті по класиці:

      • Подобається і не подобається одночасно;
      • Для стандартних операцій є багато гарячих клавіш. Але, для вставки нотатки, наприклад, немає;
      • Редаговані стилі назв гілок та нотаток. Причому кожен елемент може мати свій окремий стиль;
      • Власна бібліотека зображень невелика, але дозволяється вставити зовнішній елемент;
      • Зміна розмірів зображення відбувається лише за допомогою клавіш;
      • В нотатках, крім редагування стилю, можна вставити таблицю;
      • Вставка додатку будь-якого типу і подальше його відкриття засобами операційної системи;
      • Створення child-карти проводиться легко: лише виділивши конкретну область. Але кожна карта зберігається окремим файлом;
      • Інтерфейс програми дуже схожий із Mindjet: такі ж вкладки з панелями інструментів;
      • Панель map explorer, що дозволяє виділити лише 1 конкретну гілку і зосередитися на ній;
      • Темплейти. В цього ПЗ їх дуже багато. Але, майже всі вони на бізнес-тематику: Project Planning, Strategic Planning, Compliance & Risk і т.д… Це не класичні інтелектуальні карти. Визначення типу “візуалізований список питань” підходить сюди краще.

      Мінуси:

      • Карта мишкою не рухається;
      • Створити додатковий елемент на карті (типу: блок-схема, коментар, таблиця) не можливо, лише текст;
      • Галереї стандартних іконок в них немає – все в бібліотеці зображень. Не зручно;
      • Хотілося б трошки більше можливостей для персоналізації карти і для того, щоб зробити її більш унікальною;
      • Існує проблема із імпортом цих карт у інші ПЗ: нотатки і картинки коректно не відображаються;

      Додаткові фічі:

      • Spellcheck працює в назвах гілок і нотатках, але в режимі офлайн. Причому викликається лише вручну;
      • Експорт, як і список форматів, в яких можна зберегти карту вражає: тут і doc, image, pdf, інші mindmap формати;
      • Дуже гарно реалізований експорт у HTML, якого є 4 види. Найбільше мені сподобався той, де карта експортнулась так, як вона є: зі всіма нотатками на екрані;

      Task Management:

      • Відчувається, що основна мета розробки даного ПЗ: візуалізація завдань, чи блоків проекту: для цього тут є окрема панель інструментів;
      • Кожна гілка може мати властивості задачі (для цього є окрема ціла панель): пріоритет, статус, тривалість, термін. І це відображається за допомогою іконок не найкращої якості;
      • Ключова фіча при роботі з завданнями – експорт в MS Outlook;
      • Зворотній зв’язок між MS Outlook і програмою;
      • Відображення завдань у вигляді діаграми Ганта.

      Project Management:

      • Керування проектами, як таке, тут не передбачене;
      • З додаткових фіч є режим brainstorm із готовими питальниками;

      Типи ПЗ:

      • Десктопна аплікація: Windows / Mac OS X версії.


      • WEB-аплікації немає, як і хмари для зберігання карт.
      • Моbile App поки що існує лише для iPad.

      Ціна питання:

      • Вартість ліцензії MindGenius для одного користувача – 235$;
      • Trial – версія надається безкоштовно на 30 днів.

      Резюме:

      MindGenius орієнтується на бізнес-користувачів і служить в основному для візуалізації документів. Фунціонал програми – необхідний мінімум. Не вистачає фіч для класичного малюванні карт. Це ПЗ, як на мене, значно слабше за інших, тут представлених. Особливо, якщо його оцінювати по співвідношенню ціна-якість.

      Mindomo

      Робота із картами пам’яті по класиці:

      • Створення гілок типу branch, або box branch;
      • Зміна параметрів тексту;
      • Змінні теми, що включають лише фон і колір/форму гілок;
      • Границі об’єктів та layouts;
      • Вкладення картинок, посилань, нотаток.

      Мінуси:

      • Ну дуже вже бідний і обмежений функціонал;
      • Немає темплейтів і ще цілої низки корисних речей;

      Додаткові фічі:

      • Плагін для веб-браузера для організації закладок;
      • Експорт у PDF, image.

      Task Management:

      • Керування задачами, як таке, тут не передбачене;
      • Хоча є можливість прописати кілька параметрів для вибраної гілки.

      Project Management:

      • Керування проектами, як таке, тут не передбачене;

      Типи ПЗ:

      • Десктопна аплікація: Windows / Mac OS X версії.
      • WEB-аплікація – основний акцент Mindomo. Всі карти зберігаються в хмарі, яких у безкоштовній версії можна створити аж три. ЇЇ мінус – некоректна робота із картинками (їх вміст не завантажується і не зберігається). Можливо це із-за безкоштовності тестованої версії. Зате, є можливість розшарити карту для спільного редагування.


      • Моbile App працює на Android/iOS і порівняно з іншими просто вражає функціональністю та зручністю. Якщо врахувати, що Android-аплікація є повністю безкоштовною і не має таких обмежень, як її подруга із ВЕБу, то вона однозначно заслуговує на увагу. Тут з картинками все добре… і експорт працює…


      Ціна питання:

      • Базова версія – безкоштовно. WEB-рішення обмежене. Mobile App – все ОК;
      • Ціна користування: 6$-15$/місяць, в залежності від набору фіч;
      • Для довідки: рік користування вартуватиме 180$. Не мало, як на такий слабий функціонал.

      Резюме:

      Це найпростіше ПЗ із всіх вище представлених. У зв’язку із цим є зрозумілим у користуванні. Появилось воно в цьому огляді лише завдяки своїй безкоштовній мобільній версії, яка містить все необхідне для швидкого створення нотаток у вигляді інтелектуальних карт.

      Та інші…

      Окрім вище наведених рішень є ще два, які заслуговують на увагу, але детально зупинятися на них не буду. Для тих, хто вибирає ПЗ для майнд меппінгу:

      ConceptDraw MindMap – софт для майнд меппінгу, що дуже динамічно розвивається в сторону бізнес-представлення. Орієнтований на збільшення бізнес-продуктивності. Призначений для тих, хто любить простоту в ПЗ і оцінить його можливості інтеграції із іншими продуктами.

      DropMind це повно-фічове продуктивне ПЗ для збору інформації, планування і організації щоденної роботи. Молодий продукт, який надає широкі можливості імпорту з популярних майнд-менеджерів. Чимось схожий із Xmind та Freemind.

      Висновки

Майнд меппінг – відносно нова техніка, яка стрімко розвивається. Хтось її любить і активно використовує, інші – не розуміють і вважають даремною тратою часу. Є і такі, для кого це малювання карти не організовує думки, а ще більше заплутує. Існує один цікавий ресурс для публікування своїх інтелектуальних карт, на якому зібрано вже більше 500 тисяч екземплярів – Biggerplate.

Для тих, хто починає займатися майнд меппінгом, дуже важливо на початках дотримуватися моделі. В такому випадку висновки щодо доцільності використання будуть правильні.

Щодо вибору ПЗ – тут все залежить від мети використання. Хто хоче лише познайомитись з майндмеппінгом – підійде XMind (десктопна версія), або Mindomo (Mobile App). Якщо основна мета використання для бізнес-потреб – Mindjet, для розвитку власної креативності – iMindMap. Зрештою, будь-яке із наявних рішень можна спробувати поюзати протягом тестового періоду і тоді прийняти рішення.

Comments are closed.