Греція: MUST SEES

Греція Навколо світу
greece_must_sees_featured

Самостійна подорож – це завжди захоплююча пригода, яка починається ще вдома з вибору точки, транспорту, місця проживання, співставлення їх зі своїми можливостями і супроводжується прочитанням великої кількості путівників, статей та відгуків про неї.

Із Грецією у нас трапилось так, що подорож до неї було заплановано на середину вересня. Проте, вже 1 вересня в Тернополі настала справжня холодна осінь в супроводі дощів і гроз. Ці погодні умови закрали сумніви у правильність вибору дат відпустки, та як виявилось, їхати можна було ще пізніше, бо в обідній час в Греції стояла справжня спека: +33 – 36°C .

Ця поїздка вийшла дуже цікавою. Наше бажання побачити різні частини країни і відвідати місця must sees здійснилось. Тому назбиралось дуже багато інформації, яку хочеться записати. А щоб читачу легше було орієнтуватися, ось її короткий зміст:

  1. Кілька тез замість вступу
  2. Food-туризм
  3. Paralia Katerinis
  4. Meteora
  5. Thessaloniki ( Салоніки)
  6. Athina: богиня мудрості і розсудливості
  7. Відпочинок для душі: Kefalonia

 

1. Кілька тез замість вступу

Перше враження про греків складається таке, що серед них є або дуже бідні, або дуже багаті, представників середнього класу ( у типово європейському розумінні) ми зустріли мало. Але потім стало зрозуміло, що в багатьох людей просто стиль життя такий і вони особливо не заморочуються на зовнішній вигляд…

Греки не знають такого терміну, як сієста, але щодня в обідню пору з 13 год до 17 год, спека просто неймовірна, і вони в цей час не працюють.

Греки курять в громадських місцях: ресторанах, тавернах, чи просто на вулицях, на зупинках громадського транспорту. І це їм зовсім не заважає.

В Греції сама лояльна поліція, що ми коли-небудь зустрічали ( про це вже йшлося в попередньому пості “” ).

Вздовж доріг у Греції можна побачити дуже багато капличок. Їхнє істинне призначення так і залишилось для нас загадкою: чи це обереги доріг, чи їх ставлять на місці аварії. Але виглядають вони цікаво:

DSC04773DSC04456

У Греків дуже цікавий правопис: це вам не рідна кирилиця і навіть не звична для сприйняття латиниця. А найцікавіше в ньому те, що маленькі і великі літери пишуться зовсім по-різному. Ми так попалися на назві міста Thessaloniki (Салоніки), яка у верхньому регістрі виглядає так: ΘΕΣΣΑΛONIKΗ , а у нижньому – Θεσσαλονίκη.

Вже після подорожі в Грецію нам трапилась Lonely Planet Travel Book, в якій описують цікаві місця і факти кожної країни. Справжньою несподіванкою стало те, що в Греції ми все попробували, і побували всюди, за винятком Санторіні, в який хотіли, але просто не вистачало часу.

 

20131004_133108

 

2. Food – туризм

Справжнім відкриттям цієї подорожі став для нас food-туризм. На повне дослідження цього питання у нас було два тижні часу (що значно більше, ніж зазвичай триває знайомства з новою країною) і наші друзі, які були в цьому дуже добре підготовлені. В результаті назбирався немаленький список фіч, які варто спробувати в Греції:

Taverna. Це один із двох найпопулярніших видів ресторанів у Греції. За своїм оригінальним призназначенням тут готують закуски і м’ясо, або рибу на грилі, одним словом, для типової грецької вечері. Estiatorio – більш дороге і вишукане місце, перекладається як “wine and cook house”.

Грецький йогурт для нас справжнє відкриття. Він густий, нежирний( переважно 1-2%), дуже смачний і продається в класичному вигляді без наповнювачів. Місцеві їдять йогурт з медом, фруктами, або ж добавляють прянощі і роблять пасту на хліб. Наш син уподобав собі його їсти просто ложкою без нічого.

Сир Feta. Його можна знайди всюди і в різних варіантах: із коров’ячого, козячого, овечого молока або змішаного типу. Другий за популярністю в Греції є твердий сир Graviera. Цікаво, що у кафешках в меню завжди є або просто сир, або смажений, або на грілі і весь смачний.

Фрукти – овочі. В Греції є дуже хороший вид магазинчиків: fruit market, де продають сезонні фрукти-овочі. Вибір приблизно такий, як у нас. Щодо цін: дещо дешевше, дещо коштує так само.

Грецький салат. Виявляється, що всім відомий Грецький салат тільки для іноземців включає в себе фету і оливки. В оригіналі це салат бідних і є просто сумішшю помідорів, огірків, болгарського перцю, що скроплена оливковою олією. Ми тільки одного разу попали на справжній грецький салат, правда і тут нам, як багатим іноземцям, фету подали окремим пластом на тарілці з оливковою олією зі спеціями.

В’ялені помідори і оливки. Нічого особливого на перший погляд. Але технологія виготовлення дуже цікава і смак – ні з чим не порівняти. Це однозначно варто спробувати.

Оливки. Навіть ті, що продаються в банках, приготовані і законсервовані незвичним чином, смак більш солений, але цікавий.

Mezedhes. Це традиційно грецькі закуски, аналогія іспанським tapas. Як розповів нам один грек середнього віку, їхній захід в таверну починається саме з таких страв до пива, вина, чи міцніших напоїв. Лише потім переходять (або не переходять, якщо не дуже голодні) до основних страв. Найпоширеніші mezedhes:

  • Tzatziki. Це паста, зроблена з йогурта із добавленням огірка і часнику.  Подається разом з хлібом.
  • Смажені анчоуси
  • Кальмари на грилі (дуже смачні з лимоном)
  • Дуже гострий перець в маринованому вигляді
  • Восьминоги на грилі, або смажені
  • Смажені кільця кальмарів
  • Смажені кабачки, чи баклажани

Souvlaki. Іншими словами – шашлик, але не зовсім звичний для нас. Це переважно маленькі кусочки свинини, яловичини, або ягнятини на палочці. Готують на грилі.

Риба. Тут, як і у всіх середземноморських країнах, дуже смачні і недорогі рибні страви.

Moussaka. Це багатошарова запіканка, що складається із баклажан, м’ясного фаршу, соусу, який по структурі нагадує бешамель. Дуже ситна і трохи жирна штука, на любителя.

Gyros. Тип місцевої фаст-фудної їжі. Можливо не дуже здорово, але смачно: сюди зазвичай кладуть м’ясо, овочі, картоплю фрі, гірчицю, тсадзикі. Весь набір потім загортають маленьким і грубеньким лавашем (піта). Найсмачніший гірос нам попався в Катеріні, який замовив для нас менеджер готелю, і попередив, що цю страву обов’язково їсти теплою, бо потім смакові якості втрачаються 🙂

Bakery. Випічка в Греків також смачна, переважно із листкового тіста. Всередині може бути сир, м’ясо, шпинат, шоколад, заварний крем і ще багато іншого. Купляти її варто зранку, оскільки до 10-ї години самого смачного може вже не бути.

Солодке. У них багато кондитерських виробів, які по структурі схожі на пахлаву з великою кількістю меду, а також, казинаки з різних видів горіхів, кунжуту… Чогось особливо винятково смачного ми, нажаль, не зустрічали.

Морожений йогурт. Не знаєм, чи корисний замінник морозива є грецьким винаходом, але в цій країні його найбільше видів. Будучи в Афінах ми нарахували аж сім різних мереж, які продавали цей продукт. Принцип роботи у всіх однаковий: набираєш собі йогурт з таким смаком, який подобається, потім наливаєш/насипаєш різні додатки і платиш за всю вагу. Задоволення, чесно кажучи, не з дешевих і получається дорожче, ніж морозиво. Хтось його купляє за малу кількість калорій, чи за те, що по складу цей продукт значно корисніший за морозиво, а ми його любимо за смак. До-речі, з мереж, які представлені в Афінах, в одній був несмачний йогурт.

Kefalonian meat pie. Цей м’ясний пиріг є національною кефалонською стравою. На смак  – плов з мясом між частинками баклажану. Смачно, але нас таким точно не здивуєш 🙂

Ще одна кефалонська страва, яку нам готувала господиня апартаментів – грінки з фетою, помідорами та оливковою олією. Не знаю, що у них було незвичне, але дуже смачно.

Kafenia. Це традиційний грецький coffee house, не в Амстердамському розумінні. Сюди приходять попити каву, пиво, чи навіть міцніші напої. Зазвичай ці заклади не закриваються навіть на час сієсти і працюють до пізньої ночі.

Kafe Frappe. Розчинна кава з льодом з додаванням цукру і іноді молока. А ще вона збита якимось чином, що получається багато піни. Fredoccino – новіший напій на базі капучіно, використовується як альтернатива Frappe. Навіть нелюбителі розчинної кави оцінять її цілющі властивості, сидячи за столиком у кафешці в спекотний обід.

Вино. Це окрема і дуже цікава тема. Традиційно для середземноморських країн тут споживають сухі вина до кожного обіду і коштують вони, навіть на наші гроші, копійки: 1-3€ за літру на розлив, 2-7€ за пляшку в супермаркеті. Мимоволі згадуються слова моєї подруги, що живе в одній з таких країн: “Якби в нас вино коштувало стільки, як в Україні, то його ніхто б не пив”. Кожен регіон Греції славиться виробництвом певного типу вина: на півночі – вина Тсанталі, на Пеллопеннесі – Скоурас і Боутарі, на Криті і островах біля нього – Боутарі і Жентіліні. З того що ми спробували, несмачного не було: чи то біле, чи червоне вина переважно сухі, або напівсухі і легкі.

Є в Греції і унікальний напій – retsina. Це стародавнє вино відоме тим, що єдине має присмак смоли хвойних дерев. Ми її спробували і сподобали собі більше ту, в якій присмак смоли відчувається дуже злегка, десь там на задньому фоні.

Пиво. Греція не належить до тих країн, що славляться пивоварінням, і їдучи сюди ми були переконані, що смачного пива в них немає. Проте, розливне Alfa спростувало наші думки і виявилося дуже приємним на смак.

The strong stuff. Два найпоширеніші види міцного алкоголю у Греків: Ouzo та Tsipouro. Вони приблизно однакові по міцності ( до 48% алкоголю) та виготовлені з виноградного жмиху, що залишився в процесі винороблення, часто з добавленням анісу. Як нам розповіли місцеві: Тсіпура – це аналог українського самогону, його майже всі роблять вдома, а Узо заводського виробництва і продається в магазині. П’ють ці напої в охолодженому вигляді, або/і  з добавленням льоду. Часом, для пом’якшення міцності напою його розбавляють звичайною водою.

 

3. Paralia Katerinis

Найпростіший опис Паралії – таке собі типове містечно на морі Кримсько-Турецько-Болгарського типу ну, можливо, трошки охайніше. Контингент відпочиваючих – переважно російськомовні і це відчувається у всьому: російськомовне меню майже у всіх кафешках, продавці в магазинчиках і маленьких лавочках знають російську мову хоча б на мінімальному рівні. А що найбільше кидається в очі – це магазини з шубами, які також розраховані на певний контингент. І ти розумієш, що їх тут так багато тому, що є попит….

DSC04257DSC04324DSC04318DSC04319DSC04321DSC04464DSC04466DSC04462

 

Пляж в Паралії: чистий пісочок, велику частину займають лежаки з парасольками, поміж якими ходять підприємливі особи і продають супербрендові сумочки, чи окуляри, пропонують поїсти “пахлаву медову”, кукурудзу, можуть зробити масаж, сплести щось із шнурків, і т.д…. Як на середину вересня, на пляжі неприємно здивувала величезна кількість людей – цього ми точно не очікували, збираючись сюди. Комфортний час для перебування біля моря: 8 до 10:30 ранку, та з 16:30 до 18:30 після обіду, вдень – дуже спекотно.

DSC04472DSC04476DSC04492DSC04497

З супермаркетами ситуація в Паралії трохи напружена: всі вони маленькі і ціни трохи дорожчі. Великого вибору фруктерій також немає,  за таким варто їздити в місто Катеріні (8км від пляжу) – де для місцевих є все. В одному місці в Паралії ми знайшли морожений йогурт, який виявився несмачним 🙁 . Місць для вечері є дуже багато: на набережній і кожній з трьох паралельних вулицях є різні кафешки, таверни, ресторани. Середня ціна: 3€ перша страва, 4-5€ салат (порція переважно велика, що вистачить на двох), 6-8€ друга страва: риба, або м’ясо з гарніром.

DSC04320DSC04461

По сусідству із Паралією є Olympic Beach. Найцікавіше у цьому місці його назва, а все інше ми вже бачили у Лазурному, чи Залізному порту: такі ж атракціони на набережних, такі ж сувенірні лавочки, той же контингент відпочиваючих.

Ось таке перше враження складає Паралія… Але… Це просто таке місце, в якому треба вміти помічати те, що заховане, те, що не виставлене на показ, і робити акценти на правильних речах. Отож, наш рецепт, чому таки варто приїхати в Паралію Катеріні:

  • Доволі прагматична причина: хорошу кімнату в готелі, що знаходиться біля моря, можна зняти за 25-50€ за ніч з сніданком при умові раннього бронювання.

DSC04468DSC04469DSC04626DSC04315

  • Доволі романтична причина: це так приємно, вийти зранку і прогулятися по чистенькому пісочному пляжі.

DSC04474DSC04316DSC04317

  • Дитяча причина. Море тут просто ідеальне для розваг з дітьми: до глибини доводиться дуже довго чалапати. Зранку ми жодного разу не зустріли  високих хвиль, а в 8 ранку температура води стає комфортною для купання. А пісочок… І чим  він так вабить маленьких дослідників?

DSC04471DSC04507

  • Контрастна причина: як тільки настає вечір, на наших очах містечко перетворюється з такого собі тихого і сонного в справжній епіцентр нічного життя.

DSC04322DSC04261DSC04260DSC04323DSC04459DSC04460

  • Тому, що тут розташований казковий готель Panorama Inn. Він невеличкий, чистенький, знаходиться близько до моря і до центру, але в той же час в тихому місці на краю самої Паралії. Поблизу є дитячий майданчик. Найцінніший у готелі його персонал: дуже приємні люди, які дійсно люблять свою роботу і цим роблять перебування в ньому просто незабутнім. Вечорами тут класно посидіти внизу, в коктейль-барі, і послухати розповіді місцевих менеджерів про свою країну, звичаї, і реалії їхнього життя ( вони гарно говорять англійською).

DSC04258DSC04327DSC04330DSC04332DSC04335DSC04354

  • Тому що, одного вечора, повертаючись пізно із екскурсії в Метеори, менеджер готелю Нікос замовив для нас гірос, який любить сам. Як виявилось потім, це був найсмачніший гірос, який довелося спробувати в Греції.
  • Тому що, в самому дальньому кутку Паралії, біля порту, є таверна Babis-babis, та ресторан Moloc-Moloc, куди ходять місцеві греки. Ми прийшли сюди з листочком, на якому Нікос, по-грецьки написав перелік страв, які переважно їдять місцеві. Як це не дивно, але засмакувало все: і закуски і риба, і навіть їхня тсіпура.
  • Тому що тут, біля порту, ще працюють старенькі карусельки і машинки: такі точно, як у нашому гідропарку. Не знаю, хто більше отримав задоволення від катання: дорослі, чи діти 🙂
  • Тому що тут комфортно їздити на велосипеді і багато місцевих користуються цим видом транспорту. Велодоріжок звичайно немає, але дороги або 2-х смугові, або дуже пустинні, тому короткі 20-ти кілометрові прогулянки тут прогулянки саме те. Цікаво поїздити по прибережних селах, поміж полів з бавовною та місцеві сільські господарства. Туристів на роверах ми не помічали, хоча один прокат в Паралії є. Правда, якщо вже говорити про саме катання на роверах, то краще вибрати менш жаркий сезон – можливо січень…

DSC04264DSC04458

  • І на останок, стратегічна причина: розташування. Це містечко зручно використовувати як опорний пункт, оскільки : найближчий аеропорт у Салоніках 50 км, півострів Халкідікі 150 км, монастирі Метеори 170 км, підніжжя гори Олімп 30 км, Афіни 400км по автомагістралі.

DSC04489DSC04490

Після цього всього Паралія Катерініс здається не таким вже й і зіпсованим місцем. Тут дійсно можна класно відпочити, якщо бажати цього.

 

4. Meteora

Монастирі Метеори беззаперечно вважаються одним із найвидатніших місць у Греції. Поїхали ми сюди в основному через цікавість, що ж тут такого, і чому ця точка має статус місця MUST SEES в туристів.

Ці неординарні будівлі, що “осіли” на недоступних вершинах скель знаходяться у долині на північ від містечка Kalambaka. Слово “meteora” перекладається як “висять у повітрі”, а “kalabak” – вершина скелі. Легенда розповідає, що Святий Афанасіос, засновник першого відлюдного пристанища тут ( у 900-тих роках), літав наверх на спині орла. А інші згадки очевидців розповідають, що місцеві селяни допомагали йому підніматися за допомогою мотузок і валів. Вже пізніше, у 1336 році тут оселились ще 2 монахи, які продовжили будівництво монастирів на інших скелях. І до 1550 року кількість осідланих скель збільшилась до 24, проте після греко-турецької війни (1566) частина була зруйнована, а частина так і залишилась не добудованою. У 1950 році тут було лише 4 діючі монастирі, які вибороли для себе і захищали 12 монахів.  За іронією долі, якраз перед захопленням цих місць туризмом (~1970) ці монастирі почали відроджуватись, приваблюючи до себе молодих, і більш освідчених монахів. Сьогодні там проживають 60 монахів і 15 монашок.

Монастирі знаходяться між містами Kalambaka i Kastraki. Заїзд є з обох сторін. Огляд монастирів, навіть не дуже детальний рекомендують проводити цілий день, і краще вибрати зимовий період. Тоді опадає різнобарвне листя і найвищі вершини вкриваються снігом.

DSC04370 DSC04373 DSC04376

 

Із 24 монастирів зараз повноцінно функціонують лише 6. Працюють вони в різні дні тижня: переважно з 8 до 17. В’їзд на територію – безкоштовний, входи в монастирі – також. Єдине правило – відвідувачів просять дотримуватися дресскоду: закриті плечі, спідниці для дівчат (можна позичити при вході), штани для хлопців; також тут суворо заборонено фотографувати всередині.

DSC04432DSC04433DSC04422DSC04414 DSC04449

 

Оглядова екскурсія виглядає таким чином: приїзд автобусом, або машиною, зупинка по дорозі на scenic views, які часто не підписані і не відразу здогадаєшся, що з них видно такі красоти. Потім під’їзд на паркінги біля монастирів, підняття по сходах до них, огляд, захоплення…

DSC04393DSC04406 DSC04374  DSC04412 DSC04453 DSC04452DSC04421 DSC04454DSC04381 DSC04413

 

Наш маршрут виглядав так: заїзд зі сторони Kalampaka – монастир Ayias Triadhos, що справив на нас найбільше враження. Він знаходиться на окремо стоячій скелі і є одним з двох, які ще досі функціонують з оригінальною релігійною метою.

DSC04388 DSC04390DSC04387DSC04389DSC04399DSC04400

 

Далі – напрямок на Megalou Meteorou (Grand Meteora). Будьте уважні: вказівників і карт по дорозі немає. Мабуть можна купити їх у одному з містечок. Це найвищий монастир, підняття до якого потребує проходження 300 сходинок. Вигляди з його площадки: просто неймовірні. Нажаль, у вівторок, в який ми їздили, він був закритий.

DSC04397DSC04396DSC04395

Varlaam – один із найстарших монастирів, збудований одноіменним монахом, що приєднався до Афанасія на самому початку. Самі ми в нього зайти не встигли, але туристи з волині, яких ми зустріли по дорозі, дуже рекомендували сюди зайти.

 

DSC04447DSC04441 DSC04446 DSC04445 DSC04443  DSC04439 DSC04434

І ось – виїзд через містечко Kastraka, яке просто заповнене готелями, пансіонатами, кафешками, сувенірними магазинчиками.

Крім самих монастирів, у Метеорі існує близько 700 трейлів, які проходять між скелями. Сюди варто приїхати хоча б на 2 дні, переночувати у одному з містечок і, не поспішаючи, зустріти світанок та захід сонця; насолодитися виглядами в той час, коли туристичні автобуси вже відкаталися. Ще варто враховувати погодні умови: в середині вересня в Катеріні було +32, а в Метеорах в цей же момент +40.

 

5. Thessaloniki (Салоніки)

Друге по величині місто в Греції, столиця Грецького регіону Македонія. Потрапили ми сюди зовсім не надовго, але, завдяки тому, що друзі провели нам екскурсію, воно залишилось поміченим на наших фото і у наших думках.

Отже, Салоніки: понеділок, обід. Враження таке, що ми у вулику: величезний трафік, море народу ( в основному не туристи) кудись ідуть, спішать, щось продають, прямо посеред вулиці дуже голосно сперечаються, до цього додається щей неймовірна спека. Як бачимо, традиційна грецька сієста це місто не зачіпає… Побачене ніяк не складається із розповідями друзів про те, що в неділю місто просто вимирає: все закрите, машини по центру не їздять, люди не ходять, навіть водички купити справжня проблема… Але такий контраст в цьому місті таки є…

DSC04269DSC04291DSC04274 DSC04273 DSC04272 DSC04271 DSC04268 DSC04267 DSC04266 DSC04265 DSC04314

Перше місце куди радять піти в Салоніках – набережна. Вона тут дійсно чудова: простора, вкрита каменем, тягнеться на кілька кілометрів від порту до Білої Вежі. І це єдине місце в Греції, де ми побачили велодоріжку. А по другу сторону дороги розміщується цілий ряд кафешок, які в яких сидять греки і попиваючи фраппе ліниво споглядають на поодиноких туристів, які зважилися в саму спеку гуляти містом.

DSC04311 DSC04310  DSC04303 DSC04288 DSC04292

Наступна must sees точка – Біла Вежа. Нажаль, на вигляд вона зовсім не біла і є закритою в понеділок. Біля неї розкинувся цікавий парк.

DSC04295 DSC04302 DSC04306 DSC04305

Далі йде площа Арістотеля, ще кілька цікавих церков, телевізійна вежа з рестораном на верху.

DSC04284 DSC04275 DSC04283 DSC04280 DSC04286 DSC04301 DSC04298 DSC04313

Це місто залишило дуже приємне враження про себе, цікаво було подивитися як живуть звичайні урбанізовані греки. Правда чимось воно нагадує Анталію: будиночки в подібному стилі, такі ж набережні, люди схожі… Гарно, що воно не є популярним серед туристів, а радше слугує в них як аеропорт, з якого добираються на Халкідікі, або район Пієрії, і тому поки що не зіпсоване ними.

 

6. Athina: богиня мудрості і розсудливості

Саме так називають греки свою столицю: Афіна, а не з закінченням на “и”, як ми звикли бачити. Це місто утворилось дві з половиною тисячі років тому у вигляді Акрополя, який щей досі є символом міста і першим уявленням про нього. Сьогодні Афіна є домом для 4.5 млн. людей, а це майже половина населення всієї Греції!

На перший погляд – це зовсім не прекрасне місто. За роки відновлення після 2-ї світової війни населення міста зросло з 700 тисяч до сучасного розміру і цей дуже швидкий ріст ознаменувався “архітектурною катастрофою”. Самі греки кажуть, що Афіна – це просто найбільше село в країні.  Наше перше враження про нього було в напівсутінках: виходимо з готеля і перше що кидається в очі – бруд, графіті, намальовані без смаку,  циганоподібні люди, базарні торгові ряди прямо на тротуарах… Уточнення: як виявилось пізніше, наш готель просто знаходився на одній із базарних вулиць.

Вирішили йти в напряму Акрополя ( близько 1 км). З площі Monastiraki розпочинається основний центр Афін, який відбудували завдяки величезним інвестиціям, зробленим заради проведення тут Олімпійських ігор у 2004 році. Саме з цієї нагоди, Афіна отримала нові дороги, залізницю, метро, пішохідні зони в центрі. В якийсь момент місто засяяло вогнями і всі зарухались як в мурашнику: вуличні музиканти, продавці сувенірів, офіціанти в кафешках, величезна кількість людей, які ходять в пошуках чогось, або просто гуляють. Пантенон засвітився – знач ми на правильному шляху. Ми поступово влились у цей круговорот і місто стало не таким вже й і страшним, а просто незвичним і від цього ще більш цікавим.

DSC04634 DSC04635 DSC04636  DSC04746 DSC04781 DSC04780

На наступний день зранку враження про Афіну вже було зовсім іншим: в обписаних стінах почали знаходити цікаві роботи, зрозуміли, що це не бруд, люди просто так живуть, особливо не заморочуючись. Висновок і порада для всіх: це місто не можна сприймати поверхнево, чи з першого погляду.  І з другого погляду воно стає значно кращим, головне перестати звертати основну увагу на графіті, бомжів, сміття –  тоді помічаєш його несподівану особливість.

DSC04638 DSC04644DSC04798 DSC04796DSC04639 DSC04647 DSC04648 DSC04649 DSC04651 DSC04652 DSC04771 DSC04770 DSC04778

Та ми, як і більшість туристів, приїхали сюди за історією, адже ще в дитинстві вивчали про древніх греків, їхню міфологію, розглядали в книжках картинки стародавніх міст.

Отже, Acropolis (Акрополь). Ця найвища точка в місті здіймається на 100 м вверх і саме тут було найдавніше грецьке поселення. В його центрі стоїть Парфенон – храм-символ могутності імперії. Також із цього схилу відкриваються просто неймовірні вигляди на місто… Починаєш розуміти, де поміщаються ці 4.5 млн населення…

DSC04698 DSC04705 DSC04699 DSC04700 DSC04703DSC04725DSC04706 DSC04704 DSC04708 DSC04710 DSC04707  DSC04727 DSC04729 DSC04726  DSC04724 DSC04730 DSC04734

 

Вхідний квиток у Акрополь коштує 12€ є складеним із купонів, що дають право на відвідання: Acropolis, Ancient Agora, South Slope, Roman Forum, Temple of Zeus, Hadrian’s Library, Kerameikos. Менші історичні пам’ятки вартують 2€ за вхід. Якщо довелось відвідати спочатку їх, то варто купляти відразу складений квиток, інакше заплатите двічі при вході в Акрополь.

З менших історичних пам’яток найбільше запам’ятався храм Зевса,

 DSC04723DSC04752 DSC04750 DSC04751

 Південний схил з Амфітеатром,

DSC04694 DSC04693 DSC04745 DSC04738DSC04692

Та вежа вітрів, яку ми з подачі tripadvisora шукали біля будинку парламенту. А знайшли вже аж вдома – на фотографіях:

DSC04774DSC04646 DSC04775

 

Акрополіс найкраще відвідувати з самого ранку (він відкривається в 8.00), бо вже з дев’ятої тут починають розвантажувати перші екскурсійні автобуси. І людей стає стільки, що розгледіти храми важко. Працюють “розвалини” до 17:30, а менші, в основному, до 15:30.

Класно те, що все коло Акрополь-Агора пронизане пішохідними вуличками, по яких дуже приємно гуляти, розглядати стародавні розвалини з різних ракурсів, зупинятися в одній з численних кафешок попити прохолодних напоїв.

DSC04640 DSC04642 DSC04690 DSC04689 DSC04696 DSC04697 DSC04699 DSC04731 DSC04732 DSC04733  DSC04734 DSC04737 DSC04747 DSC04753 DSC04792 DSC04794

А ще, гуляючи по центру Афіни, нам трапився Олімпійський стадіон ( нічого особливого) і парк, у якому живуть черепахи ( оце було цікаво – діти заворожені стояли хвилин 10),

DSC04757 DSC04758DSC04759 DSC04748 DSC04744

і будинок Парламенту, біля якого якраз відбувалась зміна варти. Вся процесія виглядало досить кумедно, особливо, якщо врахувати вбрання військових.

DSC04764 DSC04763 DSC04761

Далі проходимо у кварталчик Plaka, що на другому місці по відвідуваності у Афіні після Акрополя. Саме тут після обіду збираються всі туристи і, гулячи по пішохідним вуличкам, осідають в одному з кафе, або купляють сувеніри в одному із багаточисленних магазинчиків.

DSC04654 DSC04653 DSC04656  DSC04661 DSC04662 DSC04664 DSC04686 DSC04688 DSC04768

Наступний квартал Psiri знаходиться на північному заході від площі Monastiraki . Це серце нічного життя Афіни, це місце, де збирається молодь “потусуватися”. По підрахункам, тут найбільше кафешок на один метр квадратний. Нічне життя тут не припиняється до самого ранку.

DSC04782DSC04785 DSC04783 DSC04784  DSC04786 DSC04787 DSC04788 DSC04789 DSC04790  DSC04779

 

Bazaar. Це не просто “базар”, у нашому звичайному розумінні,  це цілий квартал, що розташовується між вулицями Athinas i Eoulou. Всі торгові ряди розташовані по такій системі, що кожна вулиця спеціалізується на продажі конкретного виду продукції. Так, наприклад, ринок фруктів і овочів розташований вздовж вулички Evripidhou. Але ряди якісь не суцільні, тут проїжджають машини, поміж ними розміщуються житлові будинки і

DSC04630 DSC04629 DSC04631 DSC04633 DSC04632

готель Fresh, найбільшим плюсом якого є прикольний вигляд з даху.

DSC04800 DSC04628 DSC04677 DSC04804 DSC04802 DSC04801  DSC04806 DSC04805 DSC04803

На велосипедах по місту майже не їздять – тут у центрі ходити місця мало, а в віддалених районах – складно, бо територія міста величезна і практично немає багатоповерхової забудови.

 

Афіна – місце, куди рвуться вся грецька молодь. Це щось середнє між європейським і турецьким містом, але ні одне, і ні друге. Щоб відчути і насолодитися ним сповна, мабуть, треба приїжджати взимку, оскільки, навіть в кінці вересня, вдень тут було дуже спекотно і хотілося дощу. А погуляти тут є багато де.

 

 

7. Відпочинок для душі: Kefalonia

 На цей острів нас занесло випадково: спочатку подорож по Греції планувалась завершитися на одному із пляжів біля Афін. Так як, цікавих місць в тому районі не виявилось, то довелось шукати щось інше. Вибір впав на Кефалонію тому, що вона знаходиться близько до материка, не дуже популярна серед туристів, а ті рідкісні відгуки про неї пишуть тільки позитивне, і захотілось порівняти Егейське море з Іонічним ( так, обидва є частиною Середземного, але все ж ..)

Трішки фактів: Кефалонія — найбільший з іонічних островів у Греції, але привабливістю серед туристів поки що не відзначається, оскільки тільки недавно почала відбудовуватися після землетрусу 1953 року. Це була величезна катастрофа, яка зруйнувала майже всі будівлі і в результаті 80% жителів покинули острів назавжди. Навіть тепер, 60 років потому, більша частина так і залишається невідновленою, а реставрація йде дуже повільними темпами, оскільки, як розповіли нам місцеві, вся молодь після закінчення школи виїжджає в міста (в основному Афіни) і більше ніколи не повертається. Лише недавно на Кефалонії почав розвиватися туризм, і життя на острові стало трішки привабливішим.

Найпростіше дістатися сюди паромом, так як на острові працюють 4 порти. Час в дорозі: 1 — 3 години, залежно звідки плисти. Ми скористалися маршрутом Kyllini-Poros. Суперкомфортне сполучення дійсно варте своєї ціни: 10€ з людини. Саме завдяки цій переправі ми зрозуміли, що водна подорож може приносити задоволення. А от по приїзду в Кефалонію ми зрозуміли, чому GPS показував, що 40 км по острову треба їхати 1.5 години : дороги хорошої якості, але дуже вузькі і весь час, то здіймаються вверх, то спускаються вниз, то повертають на 180 градусів ( серпантин).

Основна річ, за якою їдуть в Кефалонію, це спокій, розмірений відпочинок, єднання з природою. Так і ми вибрали для місця своєї дислокації один із найтихіших її куточків — апартаменти Harvest Moon Apartments на маленькому хуторі Parisata  неподалік від Lixouri ( близько 10км) і не помилилися. Це просто ідеальне місце для відпочинку з дітьми: в кімнатах дуже чисто і просторо, територія відгороджена, всередині є басейн, дитячий майданчик, місце для барбекю, а навколо — ліс і просто неймовірні краєвиди, так як комплекс знаходиться на горі. А ціна — 50Євро/день за трибедрумну квартиру. Та, найкраще в них — їхні власники Тасос і Марія, які зустріли нас із “welcom dinner” – традиційна Кефалонська вечеря: бутерброди з сиром і помідорами, оливки, в’ялені помідори, слоєний пиріг з сиром та вино. Також, вони нам дуже багато розповіли про Кефалонію, приготували барбекю, нагородили вином на дорогу. Саме тут ми відчували себе так, ніби приїхали в гості до близьких родичів ( Черговий раз переконуємось: оцінка 9.7 на booking.com багато чого значить).

DSC04860 DSC04858 DSC05068

 

Друга принада Кефалонії — її море і пляжі. Сказати чиста вода і неймовірні пляжі — не сказати нічого. Це точно треба один раз побачити, а не 50 раз про це прочитати і почути. Найцікавіше те, що на цьому острові пляжі дуже різні. Ми не об’їздили навіть половину з них, але те, що побачили – вражає:

Myrtos вважається найкращим пляжем в іонічному морі і одним з п’яти найекзотичніших у всій Греції. Також він дуже фотогієнічний —  його фото на всіх друкованих проспектах про Кефалонію. Встелений Міртос біленьким піском і дрібною галькою і знаходиться в бухті між двома скелями. Проте, для нас на цьому пляжі є два мінуси: з дітьми тут небезпечно, оскільки дуже швидко починається велика глибина, і це найбільш відвідуваний пляж на острові, тобто тут завжди багато людей.

DSC04912 DSC04922 DSC04918  DSC04916

Petani — це неймовірний пляж, по типу подібний із Міртосом, але не такий відомий. Нам він сподобався навіть більше попереднього. Сюди варто приїхати у будь-яку погоду: якщо сильний вітер, то можна 2 години просто дивитися на хвилі.

DSC05036DSC05033DSC05034DSC05021DSC05008DSC04990DSC05000DSC04994DSC04989DSC04986DSC04967DSC04960DSC04959DSC04958

XI – також відомий і кажуть красивий. Але нам не пощастило: пляж просто змило в час нашого перебування і залишилось лише тоненька смужка, на якій навіть посидіти немає де.

 Lepeda — просто ідеальний пляж для дітей, вкритий червоним піском. А ще, кілька скель тут утворюють такі маленькі мілкі озерця, дуже красиво. І за розповідями місцевих тут ніколи не буває хвиль.

DSC04957 DSC04952 DSC04953 DSC04951 DSC04950 DSC04949  DSC04947 DSC04946

Saint Jerusalem — ще один дитячий пляж, на який нам радили поїхати грецькі друзі, але ми, нажаль, так і не попали.

Lassi — пляж знаходиться в одноіменному містечку біля Аргостолі. Виглядає непогано, але це єдине місце, на всій Кефалонії, де ми відчули “запах російськомовних туристів-пакетників” ( Як виявилось, нещодавно запустили чартери з Москви/Петербурга в Аргостолі). Щоб випадково не затьмарити враження про цей острів, на цей пляж було вирішено не заїжджати.

 DSC05041

 

Щодо інших цікавих місць на Кефалонії, то особливо відмітити хочеться:

 Argostoli — столиця острова, а також найбільше його місто і порт. Містечко дуже цікаве, не зіпсоване туристами, в типовому грецько-острівному стилі. Прокидається воно в 6:30, коли відкриваються пекарні і рибаки прибувають до берега продавати свій свіжий вилов. Зранку тут всі рухаються, щось роблять, на набережній трафік величезний, місце запаркувати авто знайти дуже тяжко. Саме в цей час на поверхню випливають легендарні гіантські черепахи, які плавають в районі фішбоатів.

DSC04894 DSC04892 DSC04890 DSC04887 DSC04889

В обід починається сієста: Аргостолі засинає, ніхто не ходить, машини практично не їздять, всі таверни, магазини закриті. В цей час ми погуляли по незвично пустій набережній, погодували риб, побачили одну черепаху, що ліниво визирнула на поверхню і відразу ж сховалась, прогулялися по центральні площі Platia Valianou і єдиній пішохідній вулиці Lithostroto, яка є також головною шопінг-зоною міста і тому всі магазинчики і кафешки на ній відкриті для туристів. А ввечері, коли спадає спека, виходять люди на вулиці, відкриваються таверни — все в типово грецькому стилі.

DSC05046 DSC05062 DSC05043 DSC05044  DSC05048 DSC05052 DSC05054 DSC05059 DSC05061

На набережній в Argostoli розміщуються 2 великі супермаркети і шикарний fruit market, де можна знайти навіть самі найекзотичніші імпортовані фрукти.

 Lixouri друге по величині місто на Кефалонії, яке вже точно виключно для місцевих. Такий висновок ми зробили по меню в тавернах: тільки по-грецьки. Між Luxiouri та Argostoli щогодини ходить маленький паромчик. Подорож триває 30хв — дуже зручно, оскільки на авто буде близько години їзди.

DSC04886 DSC04891

Luxiouri має статус тихенького міста з хорошими ресторанами, в основному для місцевих, кількома апартготелями і призначене для тих, хто хоче втекти від цивілізації і трішки пожити в такому повільному, розміреному ритмі.

DSC04879 DSC04872  DSC04865DSC04878 DSC04877 DSC04876 DSC04874  DSC04868

 

Fiscardho — місто-порт з симпатичною набережною, заповненою кафешками. Це місто більш розвинене в туристичному плані і має два красивих пляжі в своїх околицях.

DSC04942 DSC04944 DSC04941 DSC04940DSC05069 DSC05072 DSC05074 DSC05076

 

Assos — ще одна з візитна картка Кефалонії. Відома вона своїм маленьким півостровом, на якому розташований замок. Вигляд зверху — дуже красивий. В місті позначений пляж, але як виявилось дуже маленький і трохи брудний. Тому, якщо не хотіти заходити в замок, то спускатися сюди немає чого.

DSC04933 DSC04934 DSC04932 DSC04936

 

Ithaki — легендарна батьківщина Одісея. Це окремий острів, що адміністративно належить до Кефалонії, з якою в нього гарне сполучення ( 30хв морем). Рельєф тут скелястий через що, в давнину вважали, що це місце хороше лише для гірських козлів. А зараз там все по-іншому: кілька портів, містечок, красиві пляжі, печері, монастирі, розвинена туристична інфраструктура….

DSC05096 DSC05105 DSC05114 DSC05112 DSC05109 DSC05107 DSC05104 DSC05103

 

Що ще можна робити на Кефалонії?

• Проїхатись на авто: виявляється, тут найкращий “scenic drive” у всій Греції . Проходить він якраз по Kefalonia’s West Coast: дорога від Argostoli до Lixouri, включаючи такі живописні краєвиди, як Myrtos i Assos.

DSC04913DSC04904 DSC04897DSC04900DSC04909DSC04911DSC04914

• Покататися на велосипедах. Тільки для цього варто обирати місце проживання не так високо в горах, яке обрали ми.

DSC04869DSC04863

• Походити, поспостерігати за життям простих місцевих селян.
• Подивитися на місцеві печери, кажуть дуже красиві.
• Взяти човен і поплавати навколо: є багато пляжів, доступих лише з води.DSC05111 DSC05108DSC05099DSC05090DSC05089DSC04937DSC04885DSC04881DSC04848DSC04834DSC04830DSC04841

• Просто подихати свіжим морським повітрям і розслабитися.

Нажаль, ті 5 днів, що ми були на Кефалонії на все не вистачило. І назад повертались із відчуттям того, що ми не встигли побачити-відчути-спробувати навіть половину того, що може дати цей острів, відчуття того, що цю книгу ми лиш відкрили та прочитали зміст і вступ. Наступного разу варто приїхати сюди хоча б на два тижні і, нікуди не поспішаючи, просто відпочити.

 

Ось така різна була подорож до Греції, не завжди проста, часом перевантажена враженнями, але вона зробила своє: за ці 2 тижні ми повністю відключились від буденних домашньо-робочих турбот і відпочили душею.

 

Comments are closed.