Автокемпером по Англії

070514_1437_59.jpg

Англія поза межами Лондона… Виявляється вона існуює 🙂 І не менш варта подорожі, ніж сама столиця – вона “різношерста”, цікава і місцями не зрозуміла. Часом враження таке, що Лондон – це окрема країна, а Англія – інша. Вона дуже відрізняється від сусідніх Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії, так само як, від решти частини Європи і Скандинавії…

В зв’язку із цим, Лондон було винесено в окремий пост.  А про решту Англії ( насправді лише малу її частину – тут є де подорожувати не один місяць) буде в цьому:

Досвід подорожі автокемпером

Автокемпер (Motorhome, як говорять британці) – це дім на колесах. Вони бувають дуже різні по розмірам і по функціональним можливостям. У нас в Україні цей вид транспорту/проживання/подорожування м’яко кажучи не поширений. А от, у Британії, США, Німеччині, Голандії та інших цивілізованих країнах подорожуючих на кемперах дуже багато(згадайте скільки їх зустрічається на автомагістралях!). Мало того, для багатьох із них, особливо представників старшого покоління, цей будинок є щей єдиним(!) житлом.

Описати враження від кемпінговодста складно – це треба спробувати. Тут є свої плюси і мінуси. Але, спробувавши цей вид подорожування, без вражень не обійдеться точно. Це:

– Ночівля у затишних куточках природи, прокидання під щебіт пташок, ховання залишків їжі від лисиць

– Повна свобода дій і пересування – забути про пошуки житла на ніч, чи обов’язкове добирання до місця призначення

– Неймовірні враження у сина: нам довелось купити іграшку кемпер, яку він не відпускав до самого дому

– Це досвід водіння транспорту, який є чимось середнім між бусом і траком, в умовах лівостороннього руху

– Це серйозно розширює кругозір та робить більш досвідченішими та універсальнішими подорожуючими

– За зиму не скажу, там є свої особливості подорожування. А літній варіант подорожі автокемпером – просто ідеальний

♦ TIP: Багато хороших порад та корисної інформації для знайомства з кемпінг-відпочинком можна знайти на цьому сайті.


Англія: куди заїхати

Birmingham ( Drayton Manor )

Birmingham – це перше, чисто індустріальне місто: тут народились і працювали піонери індустріальної революції.  По чисельності населення є другим у Британії, проте у 8(!) разів меншим, ніж Лондон. Не зважаючи на свою індустріальну направленість, в наш час Бірмінгем перетворився у привабливе для життя людей місто: список куди піти і що робити тут довжелезний. Так, воно не має давньої історії та пов’язаних із цим музевій і пам’яток архітектури, але величезний парк атракціонів Drayton Manor, та Cadbury World розташовані саме тут.

Drayton Manor: Томас та його друзі.  

Хто має сина, той близько знайомий із паровозиком Томасом та його друзями. Проте, мало хто уявляє ( як і ми до того), що в Англії цілий культ паровозиків. Кожне місто має невеличкі залізниці в парках, де діти зможуть познайомитися з Томасом, Персі, Гордоном, Емілі і покататися у їхніх вагончиках. А місцевість біля Birmingham може похвалитися цілим Thomas Land парком. Точніше це  – дитяча половина великого розважального парку Drayton Manor, в якому багато атракціонів і для дорослих.

Thomas Land зі всієї подорожі сину запам’ятався найбільше: ще на підході до нього зустрічаємо “старих” знайомих: Cranky, Harold і всіх-всіх-всіх друзів. На них можна покататися, покрутитися і просто подивитися. І зроблено все спеціально для маленьких дітей!  Є кілька атракціонів, що при рості дитини до 1 м вимагають відвідання з дорослим. Але з дорослими навіть цікавіше!!! Більше того, друга – доросла частина парку Drayton Manor також є доступною для найменших. Так цікаво було спостерігати за захопленою малечею, що бігала від одного атракціону до другого – мірялась із намальованим хлопчиком на вході та тягнула батьків з собою. Крім звичних атракціонів тут пропонують відвідати зоопарк, динопарк, погратися на дитячих майданчиках, відвідати величезну дитячу кімнатку, мініфільми у 4D, та багато іншого. Ми були в парку ще до його відкриття і пішли в час його закриття. А сину було мало… Ціна – 25£ з дорослого, для сімей з маленькими дітьми знижки.







Manchester & Liverpool

Manchester – одне з передових індустріальних міст у світі. Не зважаючи на це, воно не втратило своєї привабливості: його модернізовано – збудовані хмарочоси у стилі хайтек зі скляними фасадами, створено багато музеїв, театрів, університетів, кінотеатри, кафе, все для комфортного життя звичайних людей. Це місто відоме світові завдяки футбольним клубам Манчестер та Манчестер Сіті.

Liverpool розташоваий близько до Манчестеро і за своєї історії бачив чимало злетів та падінь. Завдяки величезним інвестиціям тут повністю перебудували центр, і повідновлювали всі історичні споруди. У 2008 році йому навіть було присвоєно титул Європейська столиця культури. Це місто також є домом для двох футбольних клубів: Ліверпуль і Евертон (дається взнаки близькість із Манчестером :-)). Та найбільш відоме світові воно завдяки The Beathles.

Chester

Трохи менший за розмірами, з багатою історією, затишний і самобутній Chester зовсім не схожий на своїх сусідів. Ще здавна приваблює до себе туристів завдяки центру, оточеному 3-х кілометровим середньовічним муром, всередині якого розташований замок, музей та будиночки в стилі середньовіччя. По фотографіях складається враження, що все тут казкове.

На жаль, погода нам завадила прогулятися містом, зате вийшло відвідати один із найбільших в Європі і другий по величині в Англії, Честерський зоопарк.

Зоопарк у Честері

Взагалі, зоопарки в Англії це зовсім інше явище, ніж ми до нього звикли. Тут не шкода тварин, бо розумієш, що вони живуть і користуються усіма найкращими благами. ( Згадується мультик Мадагаскар про умови життя тварин у Нью-Йоркському зоопарку – так от, тут те саме). Загальна кількість тварин у зоопарку – 11К (одинадцять тисяч!). Вони ревуть, літають, стрибають, жують, сплять і граються на величезній площі лісів і садів. Серед них зустрічаються багато екзотичних і рідкісних тварин. Для кожного виду створено сприятливі кліматичні умови.

Найбільше враження склали: родина слонів, жирафи, сотні рожевих фламінго, мавпи самих різних видів, стадо пінгвінів на чолі з Шкіпером ( син примудрився розпізнати серед них саме Мадагаскарскьго шкіпера), кімната із живими кажанами, що пролітають в кількох міліметрів від людського тіла, акваріум з метеликами, в якому показаний повний цикл життя: личинка – черв’як – лялечка, метелик і тімони з мультика король лев. На жаль, всі представники родини котячих в час нашого відвідання спали, оскільки був проливний дощ, але це зовсім не зіпсувало враження від відвідання зоопарку.

На території працюють дитячі майданчики, кафе, та монорейс, що за додаткову оплату робить кільце над зоопарком. За умови хорошої погоди тут з користю і цікавістю можна провести цілий день. Офіційний сайт. Ціна – 20£. Дітям до 3-х безкоштовно.



Stonehenge

Ця, одна із найпопулярніших атракцій в Англії (після Лондона), стала для нас найбільшим розчаруванням. Так, у неї цікава історія, так як ще досі достеменно не зрозуміло навіщо його спорудили у 2500 році до нашої ери. Існують лише легенди і здогадки… Колись Стоунхендж був вільним для відвідувачів. Після того, як цю історичну пам’ятку взяла під свою опіку English Heritage все змінилось : ціна, умови доїзду, допуск до історичної пам’ятки.

Чому розчарування?

– По-перше, камінці набагато менші, ніж здається на фото і відео. ( Їм до наших Скель Довбуша дуже далеко…)

– По-друге, вхідний квиток коштує зовсім немало: £13.90.  

– По-третє, відвідувачів в середину не пускають – дозволяють лише походити довкола. (Раніше було по-іншому)

– По-четверте, одноразова кількість відвідувачів обмежена ( краще купляти квиток заздалегідь онлайн – тут ). Навіть в “несезон”, коли були ми, довелося постояти в черзі.

♦ TIP: У вартість квитка входить трансфер від туристичного центру до камінців ( ~ 2км), але цей шлях можна пройти і пішки. Хто крім Stonehenge збирається відвідувати англійські замки та історичні місця у великій кількості, то для економії варто придбати членство у English Heritage  (£49/рік з дорослого).

Англія університетська

Oxford

Звичайне британське велике місто зі своїм життям, а університетський тут лише центр міста. Це трохи змінює звичне уявлення туристів про Оксфорд і не додає йому шарму. Тут розташована Radcliffe Camera – величезна кругла будівля, що зустрічається на всіх фото Оксфорда. Окрім того, по центральним вулицям розташувались університетські споруди в традиційно англійському стилі. Якщо обирати яке університетське місто відвідати, то ми вибрали не його.

Cambridge

Ще зі студентських часів було бажання подивитися на те, хто ж такий Кембрідж, чим і як він живе, як тут все організовано…

Cambridge – місто університетів, що знаходиться у каунті Cambridgeshire. Саме містечко дуже маленьке, але попри те є домом для 31 коледжа. Його населення становить лише 123 тисячі, четверта частина з яких студенти. Його називають “Silicon Fen” завдяки хай-тек центрам та науковим дослідженням. Не даремно, велика частина лауреатів на Нобелівські премії походять, навчаються чи працюють тут. Тут вдвічі більший відсоток населення з вищою освітою, ніж у всій Англії (~40%).

Його варто відвідати хоча б для того, щоб зрозуміти, що він зовсім не схожий на ті уявлення, які в нас є після розповідей про нього. Варто пройтися по центральних вулицях поміж коледжів, що знаходяться у старезних будівлях із величезними парками, де можна посидіти просто на траві. Варто протиснутись поміж натовп на шоппінг стріт, остерігаючись при цьому велосипедистів, яких тут тисячі. Велосипед – це головний громадський транспорт. В цього міста є свій неповторний шарм. Воно маленьке, і все тут “крутиться” навколо навчання, університетів, або служить їм (кафешки, фастфуди на вулиці- місця для відпочинку студентів). Щоб обійти місто неспішною ходою достатньо 3-х годин. У майже всі коледжі пускають сторонніх відвідувачів за невелику оплату. 

Punting – катання на човні по річці Cam – ключова особливість міста. Катання тут також особливе: для пересування потрібно відпихатися від дна за допомогою довгої палиці. У цієї атракції є дві опції: оренда човна з водієм, або самого човна. Вздовж річки розташовано багато точок, що здають в оренду човни. Заняття це не просте, але цікаве.

♦ TIP: З огляду на величину міста, тут дуже зручно скористатися системою Park&Ride. Одного дня зазвичай вистачає на те, щоб все спробувати і все оглянути в Кембріджі. 

 

Інше велике місто є на півдні Англії – Southampton має стратегічне розташування на березі. Особливого тут нічого такого немає – галереї, музеї, все на морську тему, кафе, ресторани, набережні. Заїхати сюди варто при наявності додаткового часу. А зачепили ми його тому, що поблизу розташовано два національні парки Англії.

Національні парки

Національні парки – це завжди цікава тема, яка захоплює всіх, хто люблю природу. В Англії вони не такі відомі і неординарні, як в США, але тим не менш цікаві.  У Великій Британії налічується 15 національних парків. Офіційний сайт і вся інформація про них – тут.

Нам пощастило відвідати два парки:

Snowdonia

Дивовижний національний парк. Знаходиться він у Wales. Офіційний сайт – тут. Славиться своїми неймовірними 360-градусними виглядами на гори, долини і берег. За погожої днини відвідувачі можуть навіть побачити сусідню Ірландію. В самому парку і його під’їздах працюють три кемпінг-сайти та готелі. Основне заняття в парку: хайкінг, велопрогулянки, але для них потрібна хороша погода. При відвіданні цього парку, для нас не забутнім стало знайомство із Уельсом та його жителями: вони дуже відрізняються від англійців і мовою ( уельска – рідна, а англійська в них зі специфічним акцентом) і стилем життя. Приходить розуміння, що це дійсно інша країна.

South Downs

Мабуть, усі бачили на фото його Seven Sisters Cliffs. Детальна мапа, як сюди потрапити – тут. На кожному маршруті доведеться залишити машину на паркінгу і трохи пройтися.  Якщо вибрати той, що пролягає вздовж річки, то потрапите вниз під скелі. Якщо той, що від ближчого паркінгу, то, минувши поля гольфу і овець потрапляємо на класичні вигляди скель. Саме тут в нас і почалось знайомство із овечими фермами. Скажу чесно, це була особлива атракція для нас, оскільки такої кількості овець, як на Англійських фермах, раніше зустрічати не доводилось.

Rural England

Як і всюди – в Англії є величезні території поза межами міст і села. Знайомство із ним виявилось дуже цікавим: яскраво-зелені луги, овечі ферми, поля для гольфу з ідеальним покриттям, господарства зі свійськими тваринами, люди. Жителі тут зовсім інші, ніж в містах: нікуди не поспішають, святкують день народження схоже з нашими, працюють виключно по годинам, розмовляють англійською із явно вираженим не міським акцентом… Але що їх відрізняє, це хороші дороги навіть в дуже глухих точках (сподіваюсь колись таке побачити в нас).

 Food – туризм

Cadbury – смак, знайомий з дитинства

Хто пам’ятає час появи перших шоколадок у нас? Хто пам’ятає такі фіолетові смачні молочні шоколадки з горішками, ізюмом, які потім чомусь зникли? Виявляється, Cadbury – англійський шоколад. Не знаю, чому він зник у нас, але в Англії та Новій Зеландії він щей досі популярний. Є навіть цілі музеї – Cadbury World. Точніше, не просто музеї, а місце, де показують всю історію шоколаду: збір какао-бобів, їхня подорож до Єворопи і весь цикл виробництва від виготовлення шоколаду до потрапляння на вітрини магазинів. Мінус цих закладів – не зручні години роботи, що залежать від дня тижня, висока ціна на квиток(16£ з дорослого), низька пропускна здатність. Якщо не бронювати наперед, то в цей музей-фабрику шоколаду можна і не попасти.

Fish & Chips

Найвідоміша традиційна англійська страва. Вона доступна в ресторанах, пабах, на вулиці, на винос. Подається всюди по-різному: з соусами і без, прикрашена салатами, чи ще чимось. Але, зміст залишається один і той же: обсмажені в фритюрі шматочки картоплі і так само обсмажена риба в якійсь паніровці. Нічого спільного із здоровою їжею ця страва, на жаль, не має. Проте, вона є найбільш вживаною у місцевих і туристів.

Lamb Chops, or steak

Ще одна з традиційних англійських страв, яка готується по-різному в різних регіонах… Ну треба ж десь використовувати ту величезну кількість овець, що пасуться на безкраїх лугах….

English Breakfast

Цей вислів знають усі, дуже часто навіть в наших ресторанах його подають, але часто із різним набором компонентів. Справжній English Breakfast (The Full English) включає в себе: вівсяні пластівці, яєчню, сосиски, бекон, помідори, гриби, щось бобове, тост і чай, або кава. Тепер не дивно, що кожен трактує англійський сніданок по-своєму: вони просто вибирають із цього величезного переліку те, що їм до душі 🙂

Yorkshire pudding

Випечений пиріг, що зазвичай подається до roasted meat. В деяких кафе в його середині готують м’ясо.

Jacket Potato

Картопля в мундирах, що подається з самими різними начинками: дійсно смачно, дійсно просто, дійсно хочеться такого ще.

Fish Pie

Багатослойний пиріг, в основі якого є картопляне пюре, зверху риба, і ще овочі, соуси. Дуже ніжний і приємний смак, сподобається навіть тим, хто не любить рибу.

Десерти, типу Crumble, Spotted dick, чомусь не здалися нам чимось винятковим, і особливо не запам’яталися.

Drinks

Зрозуміло, що в кожному пабі подають пиво. Зазвичай це відомі світові бренди – нічого особливого. З особливих англійських видів є Ale, що на смак як свіже пиво, і Cider, який виявився дуже цікавим і смачним у вигляді на-розлив. Взагалі у пабах прийнято готувати своє пиво і пропонувати гостям: десь воно видатися смачне, десь – не дуже…

Взагалі, кожен район Англії характеризується своїми особливими стравами, або їх особливим приготуванням. Наприклад, на півночі все більш roasted. Загальне враження, що склалось у нас, від англійської їжі: не дуже здорова, смажена і смачна, але – нічого особливого.

Практична частина

Оренда кемпера

Ще з часів першої самостійної подорожі Європою, коли довелось відвідати багато кемпінгів, ми з цікавістю дивились на кемпери, каравани. Все думали: якось варто спробувати, адже це воля у плануванні подорожі, незалежність від готелів, ну і економія теж. І ось – час настав, не пройшло і 5 років 🙂

Переглянувши сайти по оренді, вивчивши типи кемперів та їх специфіку, отримавши практичний досвід, можемо точно сказати, на що варто звертати увагу при виборі кемпера:

  • Розташування та трансфер з/до аеропорту (у нашому випадку Gatwick)
  • Доступні та включені у ціну послуги (наприклад, постіль та рушники можуть бути додатковою послугою, наявність GPS, картки клубу караванерів, що дають суттєві знижки у кемпінгах(до 50%), тощо)
  • Умови використання та повернення (наприклад, обмеження у 1000 майлів, повернення тільки у робочі дні з 10 до 16, і т.д.)
  • Тип кемпера (кількість спальних місць – вони бувають від 2 до 6 berth, габарити та вага (обмеження у містах, категорія посвідчення водія, наявність душу/туалету, тип кухні і т.д.), відповідність законам про викиди (для проїзду через Лондон))
  • Вимоги страхової компанії (кількість водіїв, франшиза)
  • Можливість оренди велосипедів (у нашому випадку це 2 дорослих + дитячий напівпричіп)
  • Наявність дитячого крісла
  • Вік кемперів (в основному 1-3 роки, але часом менші компанії мають значно старший кемперопарк)

Ми зупинились на цій компаніїї. Дали запит на ціну/наявність по email, уточнили деталі та погодили умови. На той час ми ще не знали, що нас чекає ціла епопея зі страховою компанією. За тиждень до нашого приїзду вона почала вимагати наявність International Driver License, розповідаючи, що нове українське пластикове посвідчення водія таким не вважають, US Driver License теж:( . До слова, в Україні легально виготовити цей документ не реально – в МРЕВ про таке чули, але ніколи нікому не видавали.  Після декількох днів невизначеності, дзвінків та email, консультацій з британським, українським консульством, українським представництвом автомобільної асоціації у Британії, страхова таки погодилась прийняти українське посвідчення водія.

І ось, пройшовши дооовгу процедуру “очищення” в аеропорту (хто літав у Лондон і не є громадянином UK чи EU знає) на виході зустріли наших зустрічаючих британців. Вони апгрейднули “meet and greet service” і замість доставки нас до кемпера (~50miles) привезли його в аеропорт. Після знайомства, інструктажу та оформлення документів, що зайняло хвилин 40 ми вирушили в дорогу!

Особливості дорожнього руху в UK

Лівосторонній рух – про це знали та були морально готові. Але це “щось”, особливо у Лондоні та його околицях. Ввівши адресу першого кемпінгу в GPS, з аеропорту ми виїхали на автомагістраль. У UK треба бути готовим до того, що лівий ряд крайній, максимальна дозволена швидкість 70 миль в годину, передачі переключати треба лівою рукою, обганяти можна лише справа, на типових перехрестях – кільця, при чому перший виїзд крайній лівий, до знаків у милях і ярдах, і всього, що з цим пов’язане. При оренді кемпера дуже бажано мати досвід водіння великих авто ( наші габарити були: довжина 7м, ширина з дзеркалами 2,6м та висота майже 3м) і тоді проблем не буде. 

При їзді у Лондоні по GPS, який часом заводив у вузькі one-way вулички з запаркованими авто, ставало не комфортно. А через декілька днів при їзді у rural areas ми натрапили на дороги, ширина яких дозволяла проїхати лише одному авто, пощастило, що зустрічні були лояльні. Дуже сподобались попередження про зменшення швидкості – прямо на дорозі написано SLOW і все(ніяких знаків). Супер!

Взагалі в UK водії привітні, поліція по кущах не ховається, “дурних” знаків не має, і якщо дотримуватись правил, їхати в потоці (десь + 5..10% до максимальної швидкості) то ніяких проблем бути не повинно. Водіння авто в UK виявилось цілком приємним і безпроблебним.

♦ TIP: У Великій Британії запроваджена дуже крута практика присвоєння zip code. Кожна будівля має свій персональний код, наприклад, SE19 1UF, про який знають всі карти і GPS. Сказати зручно – це мало. Це дуже зручно!

 

Кемпінги / Camping sites

Як і більшість людей, які вперше орендують кемпер, на початку подорожі ми ночували лише у кемпінгах по повній програмі: pitch with awning, all inclusive:).  Усвідомлення того, що ми можемо переночувати практично будь-де, навіть на паркінгах (де немає обмеження), адже у нас “дім на колесах” прийде пізніше.

Ще одна помилка: ми не бронювали кемпінгів наперед, і от уже у першому несподіванка – є тільки одне вільне місце і тільки на одну ніч, а ми планували затриматись у Лондоні на три. Наступного ранку, після милого спілкування з жіночкою на рецепшені, отримали телефони найближчих кемпінгів та пораду бронювати все наперед, оскільки, на її думку, місць не буде ніде:( На наше щастя, у першому ж вибраному кемпінгу місця були і ми поїхали з хорошим настроєм.

♦ TIP: Всі кемпінги бронювати наперед не варто. Але ті, що навколо Лондона, або біля визначних місць, або якщо ви попадаєте на long weekend (у нас так було) – дуже бажано. Інакше можуть бути пригоди з пошуком.  

Практично у всіх кемпінгах приймають картку клубу караванерів та кемпінг картку , які дають знижки до 50%. Де-не-де ми зустрілись із неможливістю оплатити банківською карткою (у rural areas). Наприклад, у Wales поблизу Snowdonia навіть банкомат знайти – велике щастя.  Ми отримали такий сюрприз в Wales по дорозі до національного парку Snowdonia, мало того – навіть банкомат там рідкість.

Варто звертати увагу на час роботи кемпінгів: часто після 20:00 (максимум 22:00) в’їзні ворота будуть закриті, офіс теж. Для тих, хто вже проживає на кемпінгу, є картка-ключ. Для пізніх гостей перед воротами зазвичай організовують спеціально відведене місце – late arrival area, з електрикою, водою на якій можна переночувати до ранку.



Віза

Процес отримання візи в Великобританію один із найскладніших. Але його плюсом є те, що тут практично не буває випадковостей: якщо правильно підготувати документи і забезпечити відповідність вимогам, то візу обов’язково відкриють. Багато практичної інформації на цю тему є на форумі. Він розрахований на жителів Росії, але принципи прийняття рішення про візу, чи документи від того не змінюються.

Перелік кроків, необхідних для відкриття візи українцям:

  • Заповнюємо анкету на сайті visa4uk. Перед тим варто почитати питання, зокрема розібратися (порахувати) фінансову частину і бути готовим до анкети на 100 питань :-). З одного аккаунта можна заповнити анкети для всієї сім’ї. Анкети для дітей містяться в розділі інше.
  • На цьому ж сайті після підтвердження анкети оплачуємо консульський збір відповідно до типу візи і вибираємо дату і час подання документів в Києві.
  • Після цього – заходимо на сайт візового центру в Україні і знову реєструємося і вибираємо дату подачі документів. Якщо планується доставка паспортів, то треба її оплатити заздалегідь – до подачі документів. ( Потім це зробити не можливо, і доведеться їх забирати самостійно).
  • Час очікування: в нашому випадку склав 7 робочих днів. На e-mail прийшло підтвердження того, що можна забрати паспорти. Система відслідковування документів онлайн не працює.
  • Додаткові документи вимагаються різні в залежності від типу візи. При чому їх перелік не чітко регламентований. Аплікант обирає сам що подавати. Переклади документів можна робити самостійно, підписавши їх і поставивши дату перекладу.
  • У візовому центрі все дуже чітко і культурно. Документи на сім’ю подаються разом. Згідно з останнім нововведенням – діти до 5 років також мають бути присутні при подачі документів на них.

Цей процес отримання візи є найбільш складний і заплутаний серед усіх, з якими доводилося стикатися до того. Але результат себе виправдав: що просили, те й отримали.

Як сюди дістатися

Величезний плюс подорожі до Британії полягає в хорошому повітряному сполученні, а для нас це означає, що в усі її великі міста літають лоукост авіалінії. Найближчим до нас є easyjet і його рейси з Кракова до Лондона. Не зважаючи на те, що ця авіакомпанія є умовно лоукостна, ціна на такий переліт, при умові купівлі квитків заздалегідь, становить ~ 30€ в одну сторону. Ціни на польоти з України, на жаль, поки не конкурентноздатні.

♦ TIP: При виборі перельоту в Лондон ретельно обирайте аеропорт. Враховуйте те, що в Лондоні є 5(!) аеропортів. І ціна на добирання з аеропорту в центр міста може вартувати дорожче, ніж переліт.

Оцінка затрат на подорож

Англія – дуже дорога країна, а Лондон – дуже дороге місто. Ми читали це до подорожі, але якось не надавали особливого значення, знаючи що так характеризують багато європейських міст…. Так от, в цьому випадку це 100% правда! Один британський фунт коштує 1.25€, 1.7$, та 20грн! А ціни… приблизно такі ж як у Європі, тільки там в Євро, а там в фунтах. Наприклад, квиток на одноразовий проїзд в автобусі вартує 5£ (100грн!) в місті. Затрати на подорож до Лондона приблизно такі ж,  як в Париж, Стокгольм, Цюрих (дорожчі європейські міста), тільки на 25% вищі.

Варіанти зниження затрат:

  • бронювання проживання і добирання заздалегідь
  • вибрати готелі(кемпінги в нашому випадку) подалі від центрів міст, але з хорошим транспортним сполученням
  • безкоштовні атракції в Лондоні – їх є досить багато
  • замість ресторанів обирати традиційні для англійців паби та гастропаби
  • якщо плануєте користуватися міським транспортом, то придбати абонемент ( Як Oyster card у Лондоні), вартість якого окуповується за 2 проїзди на міському транспорті.
  • не паркувати авто в центрах міст: це дуже дорого ( в центрі Лондона доходить до 100£ в день) і забирає багато часу на пошук місця парковки. Натомість використовувати систему Park&Ride, яка працює у всіх великих містах Великої Британії. Це безкоштовні паркінги на окраїнах міста, з яких кожні 5-10 хвилин їздять автобуси в сам центр. Дуже зручно, особливо якщо врахувати, що автобуси в корках не стоять, бо мають окремо виділену смугу. Єдиний мінус: сюди дозволяють заїжджати транспортним засобам з висотою менше 2м.

  • Wi-Fi – дуже розповсюджене явище у Англії, але, щоб не втрапити в халепу неможливості знайти Інтернет тоді, коли він найбільш потрібен можна придбати SIM-карту із 2G/3G/4G інтернетом на борту за 10£ за 2Гб і сміливо розраховувати на нього навіть у сільській місцевості.

І в цьому випадку спрацьовує стандартне правило планування подорожі: краще все розвідати і запланувати наперед. Так ви значно зменшите витрати коштів і змарнований час під час подорожі.

Погода

Найточніша характеристика погоди в Англії – непередбачувана. Тут не вгадаєш із дощем, тому треба бути готовим до всього. При плануванні подорожі краще звертати увагу на піки туристичного сезону, які тягнуть за собою величезні черги туристів і ще вищі ціни навіть під дощем 🙂 У нас ситуація з погодою була така: з 10 днів у кінці квітня 2 дні дощ, який не заважав гуляти по Лондону і перебігати між звірями в зоопарку і 4 дні були похмурими. Але це навпаки додало більшого розуміння життя британців. Просто до такої погоди варто бути готовим, а не сподіватися уникнути її.

 

Така подорож по Англії дала багато відповідей, але разом із тим значно збільшила список місць, які хочеться відвідати наступного разу. І обов’язково з кемпером – це дійсно круто!

 

 

Comments are closed.