Де покататися на лижах з дітьми: Тірольський вимір, Австрія

austria_featured-1024x576

Продовжуючи хорошу традицію зимового відпочинку, цього разу для подорожі на лижі із дітьми ми вибрали Тірольський вимір. Ось що пишуть вони самі про себе:

“Tirol Ski Dimension: “Serfaus – Fiss – Ladis”. The family destination in the Alps. State-of-the-art lifts and cable cars. Skiing fun for the whole family. Lots of themed slopes and cable cars. Feel Free – ski routes and fun parks.”

Забігаючи наперед скажу, що це все вище сказане виявилось правдою (можна пост далі не читати). Проте, інформації про це місце чомусь дуже мало. Для заповнення прогалини, я детально опишу його особливості: чому сюди варто їхати, практична інформації по підготовці до подорожі, особливості катання на лижах дорослих і дітей та апре-скі.

  1. Чому Tirol Ski Dimension? Чому Серфаус?
  2. Підготовка до подорожі: практична інформація
  3. Особливості катання на лижах
  4. Дитяче катання на лижах
  5. Апре- і замість скі
  6. Чому сюди хочеться повертатися

Чому Tirol Ski Dimension? Чому Серфаус?

Ми вважаємо, що найкращий зимовий відпочинок можна провести лише разом з сім’єю. Тому, найближчі кілька років будем вибирати “кідс-френдлі” курорти із великою зоною катання. Минулого року це була – Гранд Валіра, Андорра, яка вважається найкращим місцем для новачків та дітей. Та її зона катання і лижна інфраструктура значно програє по якості австрійським курортам. Теплі спогади про Австрійські Альпи в Ішглі 2013 не давали спокою і звузили коло пошуку. Ще один критерій вибору – відстань, комфортна для подолання власним авто. З двома малюками, їх бабусею і трьома парами лижного спорядження летіти не дуже хотілося. 

♦ TIP:  Where to Ski & Snowboard – книжка та інтернет-портал. Вони щороку поновлюють і доповнюють вибірку Європейських лижних курортів. Багато корисної інформації.

Tirol Ski Dimension – це об’єднана мережа трас і підйомників, вхід до якої є з трьох містечок: Serfaus, Fiss та Ladis. Для себе ми обрали Серфаус, що у самій глибині Альп. Ладіс не підійшов, оскільки дитячі лижні школи та все, що з цим пов’язано є лише у двох перших. А при виборі між Серфаусом і Фісом вирішальну роль зіграли головні персонажі містечок: у Серфаусі – це ведмедик Мурмлі, а у Фіссі – корівка Берта. Відео-представлення Серфауса: зима, літо.

Підготовка до подорожі: практична інформація

Проживання. Більшість готелів тут кідс-френдлі, а деякі – спеціально призначені лише для відпочинку з дітьми. Наприклад, Лев та Ведмідь: басейни, спа, кімнатки, лабіринти, багато атракціонів, повний пансіон, одним словом – все, що тільки можна придумати для відпочинку з дітьми. Це – такий собі дитячо-дорослий all-inclusive, з відповідною оплатою…. Дещо дешевшим є  Кіндерготель, та інші. Також, як і на кожному австрійському курорті, тут здають апартаменти в оренду. Для себе ми обрали Памелу: поруч з підйомником, дві спальні, вітальня, кухня, два санвузли, паркінг. Забронювали з сайту, зробили часткову предоплату через свіфт. Тіж самі апартаменти можна знайти і на австрійському bergfex.at. Але перший ресурс релевантніший, так як є домашнім сайтому курорту.

♦ TIP:  При бронюванні апартаментів діє принцип, чим раніше, тим краще співвідношення ціна/якість, та й наявність. Так, станом на серпень минулого року самі цікаві пропозиції на наші дати в березні вже були зайняті. Мінімальний термін при броні апартаментів зазвичай становить 7 днів. 

За сім днів перебування у Памелі жодного разу не пошкодували: чудові види з вікон та балконів, підйомник поруч, привітна власниця.

Дорога. Тірольський вимір знаходиться на відстані 100км від Інсбрука, 250км – від Мюнхена та 250км – від Цюріха. Від Україно-Польського кордону: 1300км. В порівнянні з іншими австрійськими курортами – розташований по другу сторону гірського хребта від Ішгля.

Маршрут туди ми свідомо спланували так, щоб це приносило задоволення і не було важко пасажирам. Після вечірнього переїзду кордону заночували у Жешуві. Зранку: магістраль А4, Краків – Катовіце – Брно і Відень(~700км). У Відні встигли прогулятися центром, відчути дух цього міста, спробувати їхньої кави з штруделем, повечеряти і дістатися до готелю, що знаходився за містом.

♦ TIP:  Якщо перетинаєте польський кордон із маленькою дитиною, то в черзі не стійте. Прикордонники пропускають машини з немовлятами без черги. На нашій практиці це працювало до 2-х років. 

Наступного дня ще 530км хороших австрійських доріг було подолано за 5 годин чистої їзди до Серфаусу. Під’їзд до містечка – стрімкий підйом по серпантину в саме серце Австрійських Альп. Серфаус – кінцева точка, далі дороги немає. Ведмедик Мурмлі, що зустрів нас на в’їзді з повними долонями цукерок та брошурами дуже сподобався нашим дітям. Далі по містечку стояли працівники поліції – допомагали туристам роз’їхатися і дістатися в місце призначення.

Лижне спорядження. Це – невід’ємна частина лижної подорожі. Орендоване, чи власне – все одно дороге. Придбання власного спорядження(лижі, кріплення, черевики, шоломи, маски, блютуз рації) нам повністю окупилась за 3 сезони. Звичайно, власне, підібране під свої потреби спорядження, по зручності значно перевершує орендоване. Ціни на оренду лиж з черевиками на австрійський курортах: близько 200€ на 5 днів. Вимоги їздити лише в шоломі, як на Буковелі, немає. Та це питання особистої безпеки, тому 85% лижників на схилах їздять в шоломах. А діти, що відвідують лижні школу – всі в шоломах.

Особливості катання на лижах

Найцікавіша частина відпочинку на лижному курорті – це звісно катання на лижах. Це і є причина, чому ми їдемо на лижі. Раніше, коли досвіду в цій справі було мало, нам здавалось, що основний критерій вибору зони катання – це кількість трас і підйомників: чим більше, тим краще. Та згодом стало зрозуміло, що задоволення від катання залежить від цілого гірського комплексу: якість сніжного покриття на трасах, якість системи підйомників, якість місць відпочинку на схилах та панорама-бари, і незалежний фактор – погода. Цікавий той факт, що якщо людина хоч один раз на швидкому підйомнику потрапила на Альпійський, добре проратрачений схил, при хорошій погоді, то цей образ надовго залишиться в свідомості. І вже зовсім по-іншому будуть сприйматися умови катання на Буковелі: вона вже не зможе задовольнити бажання.

♦ TIP:  Окрім зони катання, важливо вибирати час її відвідання для того, щоб потрапити на хорошу погоду. Особливо, якщо їдете з маленькими дітьми. Для високих австрійських альп найкращий період – початок березня: тепло внизу, і якість сніжного покриття на вершинах ще хороша. В Серфаусі нам пощастило: 7 днів було сонячно і комфортно :-5°С на горі, +10°С внизу. 

Тепер, розберемо всі складові задоволення від катання один по одному.

Абонементи

Вартість 6-ти денного катання для дорослого по “Guest card” становить 224.5€ (без карти ~ на 30€ дорожче). Guest card видають власники житла/рецепшн готелю при поселенні. В неї вписують всіх проживаючих та їхні дані. Крім того, за саму картку скі-пасу доведеться залишити завдаток – 5€, який повертають при здачі. Діти до 5 років користуються підйомниками безкоштовно, але скі-пас для проходу через турнікет необхідно отримати в касі.

В Тірольському вимірі система абонементів успадкувала звичні австрійські практики.  Чим більше днів катання, тим дешевше коштує один день. Крім денних скі-пасів є ще опції: катання 5 днів з 7;  6 днів з 7, а також – 10 з 14. Найдешевше купувати катання підряд. Існують квитки для одноразових підйомів, але про них потрібно окремо питатися в касах. Наявність абонемента перевіряють при посадці на кожен підйомник, а в кабінках: в обох напрямках(зверху та знизу), і навіть на вході з дитячими візками.

♦ TIP:  Скі-паси продаються біля підйомників та фунікулерів. Каси працюють до 18:00. Щоб уникнути довжелезної черги зранку – абонементи на наступний день можна купити ввечері. Оплатити навчання в лижній школі – також.

Траси

Зона катання в цілому – тірольська класика: хороше снігове покриття, гарно проратрачені схили, скрізь подбали про захист лижників від травм (відбійники, сітки). Траси знаходяться доволі високо: між 1500 м до 2800м. Тому високий сезон тут триває до 1 квітня, а в січні – він низький (погані погодні умови: холодно, вітряно, низька видимість). Загальна протяжність з’єднаних між собою трас – 185 км, що розраховані для лижників середнього рівня та початківців. З них:

  • сині – 24%,
  • червоні – 55%
  • чорні – 21%
  • фрістайл: 10 трас, 4 з яких чорні
  • нічне катання: одна синя траса в Серфаусі і одна червона в Фісі.

Траси, що особливо запам’яталися:

  • 148 – довга траса, що спускається з висоти 2770м. Людей майже не буває, навіть після обіду. Кататися приємно.
  • 123, 121 – цікаві і приємні червона: широкі, з чудовим покриттям. Вони рятували нас після обіду, коли на трасах правої частини появився мокрий сніг.
  • 104 – ще одна класна червона.
  • 7 – класна, довга, найкраще з’їжджати нею зранку, так як спускається вона низько – в самий Фіс.
  • 80 – довга і нудна, вся нахилена в одну сторону. Після першого разу – ми старались її уникати.
  • всі червоні траси на крайній правій частині(15-25): широкі цікаві, без горбів, достатньо стрімкі, але в той же час дуже комфортні. В цій частині можна кататися цілий день.

Катання в Тірольському вимірі – це шикарні краєвиди, що захоплюють дух. Це те, що манить нас своєю величчю. Це те місце, куди хочеться повертатися знову і знову. Це коли кожен спуск викликає просто неймовірні відчуття. А особливо це відчутно на найвищій горі зони катання Masnercopf 2828м. Спуск з неї – це щось неймовірне, яке складно передати словами, чи фото. Сюди просто варто потрапити… ( наше улюблене місце в Тірольському вимірі)


♦ TIP:  Якщо кататися без дітей, то для 6 днів тут трохи замало трас. Для “не новачків” краще підійде сусідній Ішгль: якість таж сама, але трас більше.

Розмітка

Позначення трас і підйомників на картах і вживу, як годиться в Тірольському краї, тут на висоті. Загубитися ну просто нереально. На кожній верхній станції стоять великі щити із картою трас та вказівниками. На кожному перехресті – знову вказівники з повною інформацією про кожен напрямок: траси, підйомники та їх тип, назва міста, ресторани та зручності які чекають лижників внизу.

Кожен підйомник має свою словесну назву. Для нас, не німецькомовних, ці назви –  це набір букв, який не так просто запам’ятовується. Добре, що закінчення “bahn” означає підйомник і запам’ятати залишається лише першу частину. Кожна траса має ім’я і номер. А отже, в них значно простіше орієнтуватися.


Підйомники

Знову “австрійська класика”. З Серфаус наверх піднімають 3 кабінки на 3 різні гори. З Фіс – 2 кабінки. З Ладіс – одна кабінка рухається горизонтально і завозить лижників у Фіс. Окрім того, багато кабінок їздять і вище по схилам. А це – додаткова зручність для лижників. 

♦ TIP:  Найшвидше дістатися до зони катання – з Серфаусу. З Ладісу – найдовше і можливі черги. Ще один фактор при виборі місця проживання.

Крісельні підйомники – всі швидкісні (лише в одному місця ми зустріли буковельську класику). До швидкості підйому додається підігрів сидінь та прозорі ковпаки від вітру і дощу. Більшість крісельних підйомників обладнані захисною перетинкою для дітей. Навантаження на підйомники – велике: приходиш зранку і бачиш величезну кількість людей, які збираються вгору. Дивовижно, як працівники вміло організовують посадку: підсаджують людей в кабінки, допомагають з лижами, самі садять дітей та заносять дитячі возики. В черзі стояти не доводиться, бо вона рухається. Виїжджаємо наверх – і здається, що людей не так вже й і багато…

♦ TIP:  Варто утриматися від ранкового спуску до проміжної станції червоної кабінки. Зранку, коли всі їдуть вгору, туди не так просто підсісти… Це єдине місце, де ми за 6 повних днів катання простояли в черзі аж цілих 20 хвилин!

Кількість підйомників – 38, години роботи: з 8:30 до 16:00 (зверху на схилах: з 9:30 до 15:00).

Місця відпочинку на схилах

Як відпочивати на схилах? В першу чергу – милуватися краєвидами: чим вищі траси – тим крутіші і величніші гірські вершини; трішки нижче – з’являються дерева і це зовсім інша історія. А ще я люблю розглядати містечка з висоти ( як на гугл картах).


Саме в Тірольському вимірі ми в повній мірі оцінили і скористалися їхніми місцями відпочинку. Це спеціальні місця, обладнанні для лежання, сидіння, фотографування, обідання, та інші. Особливо вони стали в пригоді при катанні з сином, коли за день доводилось робити по 3 зупинки на віпочинок. Таких мість відпочинку є багато: є більші та менші, кращі та гірші. На карті їх позначають як жовте крісло під сонцем.

♦ TIP:  Не забудьте про сонцезахисний крем з максимальним ступенем захисту. Адже, обличчя може згоріти після кількох годин катання, чи під час зупинки на відпочинок в сонячний день. Продається крем в місцевому супермаркеті. 

Ще туристів зацікавлює Z1 – дзеркальний куб, що ніби висить у повітрі, та оглядовий майданчик поряд із ним. Цікаво, проте з гори Masnerkoph (2828м) краєвиди кращі.

Fisser Fliege – політ в повітрі з одного схилу на інший. І такий же – політ на мотузці від Серфаус ( Serfauser Sauser) . За весь час ми жодного разу не бачили, щоб там хтось катався. Та і, якщо чесно бажання спробувати не було, адже ці самі красоти видно кожного разу під час підйому.

Панорама – бари. Панорама їх називають за те, що тут можна помилуватися чудовими гірськими панорамами. Місця для них вибарають ретельно і часом сюди доводиться окремо з’їжджати. Обладнують їх класно. Що може бути краще, ніж попити чаю/пива на свіжому повітрі поглядаючи на гори. Найбільше мені подобається, коли прямо на склі малюють таблиці з картами, де відображають те, що ми бачимо через скло. Серед “панорам” зустрічаються бари, ресторани, буфети зі шведськими столами, кіоски, де продають чай і перекус, а також 3 дитячі тематичні ресторани. А ціни? – Такі, які можуть бути на лижному курорті на висоті 2 км. 

♦ TIP:  Для попередження зневоднення організму обов’язково подбайте про пиття! Це одна з основ здорового катання на лижах.

Ще на схилах зустрічаються сноупарки – 6 штук, спуски для слалому(безкоштовні) та фрі-райду.

А з деяких вершин обладнано окремі траси для санок (tobogganing run) – куди лижникам заїжджати заборонено. І туристи з дітьми користуються ними дуже часто.


Дитяче катання на лижах

У Тірольському вимірі нам обіцяють “Skiing fun for the whole family”. Часто батьки їдуть кататися на лижах і сумніваються чи варто брати маленьких дітей із собою. Наша відповідь, якщо їхати в Серфаус, то однозначно варто! Діти тут отримують величезне задоволення. А батьки, що катаються без дітей, тут швидше виняток, ніж правило.

Що робити з наймолодшими

Для дітей, які ще фізично не можуть стояти на лижах (від 3 місяців(!) до 3 років) є денні дитячі садочки. Розташовані вони біля витягів. В Серфаус – садочок Мурмлі (Murmli Crèche), а в Фіс – Берти (Berta’s Kindergarten). З дітками різного віку поводяться по-різному. Зі старшими – виходять на майданчик і граються у снігу. Коли син був ще маленький, то йому такі місця дуже подобалися. Вартість таких послуг: 5 повних днів – 328€. Якщо 5*(пів дня) – то 190€. Ланч оплачується окремо. А ще садочки працюють у дитячих готелях, але доступні лише проживаючим там.

Дитячі лижні школи

Для старших дітей ( з 3-4 років) є дитячі лижні школи. ( Як індивідуальні заняття з інструктором, так і школи, де набирають групи дітей). В Серфаус – традиційно школа Мурмлі(Kinderschneealm), а у Фіс- корівки Берти(Bertas Kinderland). Обидві школи знаходяться в зоні катання для новачків: сюди дістатися можна навіть пішки. На території шкіл є: дитячі майданчики, цікаві снігові фігури, навколо яких дітки вчаться їхати “піцою” і “френч-фрайс”, гойдалки, надувний батут, тунелі, ескалатор, та ін. Вартість занять: перші 3 дні – 180€, кожен наступний день – 25€.Окрім головних героїв школи відрізняються тим, що Берта навчає дітей внизу – в самому селі, а Мурмлі – вгорі – куди піднімають 3 різні кабінки. Відео Мурмлі-школи: тут і тут. Інструктори говорять німецькою та англійською мовами. Наш перший інструктор (болгарин) говорив ще й російською – але це виняток, та і потрапили ми до нього випадково. 

Коли дитина приходить перший раз, то її призначають у групу, відповідно до рівня катання. Новачки перші дні тренуються лише на території школи, наступні – їздять на тренувальні підйомники, а згодом – і на справжні підйомники. Якщо дитина катається краще, як було в нашому випадку, то на наступний день її переводять у старшу групу. В заняттях роблять перерву на ланч: можна приїхати погодувати дитину, або ж вона сходить з інструктором в дитяче кафе. Групові заняття нашому сину сподобалися і виявились дуже ефективними: в перший день ми приїхали в школу зі страхувальною системою (батьки боялись відпускати чотирьох-річного сина на схил самого), і на 5 день він вже їздив з нами цілий день і не тільки “плугом”, а й успішно повертав і сам міг впоратися зі своїми лижами. 

♦ TIP:  Не варто боятися мовного бар’єру в заняттях в дитячій школі. Діти в ранньому віці мало звертають уваги на слова, і вчаться граючись та повторюючи рухи за інструктором та іншими дітками. А скільки буде гордості від того, що дитина змогла застосувати свої перші десять англійських слів…


Пристосування для дітей

При вході на кабінки є окремі ворота для проходу батьків з дитячими візками. Зауваження нашої бабусі: “Виходимо ми з Діанкою в центр Серфаус у полудень, а там – одні дитячі візки. Дітей більше, ніж в нашому парку в погожу днину. На час ланчу більшість батьків сідають на кабінки, піднімають на гору з візками і зустрічають старших братиків/сестричок, які катаються.” Завдяки цьому пристосуванню наша наймолодша лижниця (на той час їй було аж 3 місяці) побувала на горі. Єдиний мінус – коляскою по снігу їздити не дуже зручно.



Всі крісельні підйомники на синіх трасах – обладнані спеціальними страхувальними замками: такими, щоб діти на випали. На інших трасах – так обладнане кожне крайнє крісло. А ще з того краю стоять працівники і допомагають всім дітям сідати на підйомник.

Дитячі, та не-дитячі траси з дітьми

Дитячі траси. В жодному місці ми не зустрічали такої великої кількості цікавинок для дітей, не враховуючи тієї інфраструктури, яку пропонує лижна школа. Більше, про ці місця – тут. Найбільше сину сподобалась ведмежа гора.

♦ TIP:  Спершу ми ніяк не могли знайти ці всі цікаві траси. На наступний день зрозуміли, що на англійській карті схилів цікавинки позначені німецькою мовою і обведені червоним суцільним квадратом. Наприклад, Animal Park це Tier Park. Заїзди на ці траси знаходяться зазвичай з боку: треба постаратися, щоб не пропустити. 

Не-дитячі траси. Система простих трас в Тірольському вимірі гарно продумана і знаходиться навколо Фіса та Серфауса. Тобто новачку, чи дитині є де покататися. Для прикладу: за цілий день катання з сином нам тільки 2 рази довелося з’їхати на червоні траси. І це тільки тому, щоб скоротити шлях. Синьою трасою можна навіть спуститися додому в Серфаус. ( У випадку з Фісом так не вийде.)


Апре- і замість скі

Серфаус та його кідс-френдлі

Дух Мурмлі та його привітність відчувається скрізь. Мабуть тому стільки дітей ми не зустрічали на жодному лижному курорті…

По-перше, через Мурмлі. Все починається із в’їзду в містечко, де на вході Мурмлі роздає цукерки, далі він зустрічає дітей біля підйомників та в лижній школі. 

По-друге, через зручність перебування з дітьми. Більшість апартаментів вихваляються дитячими майданчиками та ігровими кімнатами. Теж саме із кафешками. Крім того, по цілому місту розташовані дитячі майданчики, багато з який працюють лише влітку.

По-третє, через інфраструктуру міста. Серфаус дуже тихе і затишне містечко, де не дозволено їздити автомобілем без дуже нагальної на те потреби (автомобілям дозволяють проїжджати через містечко лише 2 рази: в день заїзду і в день виїзду і поліція слідкує за дотриманням цих правил). Його розмір дуже маленький. За 40 хвилин неспішної ходи можна дістатися з одного кінця в інший. Через його центр протікає річка. З одного кінця міста в інший їздить метро, що має 4 станції. Тобто, якщо жити на протилежному кінці міста, то до підйомників пішки з лижами йти не доведеться.

Куди піти ввечері

Супермаркети: Mpries та mini Mpries. У нас склалося враження, що ці супермаркети обидва “міні”, але все необхідне у них є. Працюють вони до 18 вечора, через що перед закриттям тут утворюються величезні черги лижників. Крім цих двох в Серфаусі є ще кілька кілька пекарень та сиро-м’ясо-вино магазинів. 

Апре-скі заклади. В цьому плані Серфаус дуже тихий і навіть “скучний”. Тобто шумного апре-скі, як в Ішглі тут немає. Лижники спускаються зі схилів, випивають один-два шоти в барах біля підйомників або далі і в 8 вечора настає тиша і спокій. П’яні по вулицях не ходять. Якщо хочеться відпочити в здоровому розумінні цього слова – то вам сюди.  В цілому тут панує сімейний дух. Піцерії, ресторани і стейкхауси розраховані на відвідувачів з дітьми і для цього в них є всі зручності: дитячі крісла, місця для переодягання дітей, де-не-де навіть дитячі кімнатки. Основна частина будівель в центрі – це готелі, або апартаменти, що здаються. Ресторанчиків і кафешок аж 22 :-). 

З ресторанів найбільше хочеться відмітити такий колоритний тірольський MadatschenЗроблений він в такому чисто гірському стилі. Страви готують на вогні при вас. Його власник сам ходить на полювання і частує тією дичиною відвідувачів. Наплив людей в ресторані такий, що ввечері всі столики зайняті – потрібно замовляти наперед. Нам дуже пощастило отримати столик без замовлення: ми прийшли раніше часу вечері. Цікаво, що йти до ресторану доводиться пішки понад горою близько 1 км. На вході відвідувачів зустрічає великий чорний собака і враження складається таке, що заходиш до доброго господаря до хати. Круто, автентично… Додам до цього бонус: дорогою до ресторану відкриваються класні краєвиди Серфауса.

Не-лижні зимові розваги

  • Санки. Особливо актуально з дітьми, які швидко втомлюються від катання. Прокат санок є зверху і знизу. Саночні траси довгі і хорошої якості.
  • Снігоходи. Оренда снігоходів – прогулянки за межами маршрутів…
  • Вранішня прогулянка на ратраках… або вечірня прогулянка. Право проїхати по незайманому, щойно проратраченому схилі першому.
  • Зустріти схід, чи захід сонця з келихом вина на горі в романтичній обстановці.
  • Польоти на атракціонах SkySwing. Це якщо бракує гострих відчуттів.
  • Фондю-вечори на горі… 
  • Піші прогулянки. Взимку відкрита лише обмежена кількість із 154 км трас. Але ходять ними часто
  • Більше – читаємо тут.

Чому сюди хочеться повертатися

Тому що:

Тут до лижного відпочинку австрійського класу(підйомники+траси) додається ще й дитяча Мурмлі-країна. Не даремно, Тірольський вимір уже кілька років поспіль отримує титул найкращого лижного курорту для дітей. Хочеться, щоб донечка свої перші лижні кроки робила тут.

Нам знову пощастило з погодою. Черговий раз переконались, що початок березня в Тірольських Альпах – найкращий час для катання на лижах з сім’єю.

Стала оплата в Серфаус лише за скі-паси, а все решта: проживання, харчування, відпочинок – на будь-який смак і гаманець. Тут можна вибрати те, що подобається – те, що підходить саме вашій сім’ї.

Тут і влітку процвітає активний відпочинок. Під снігом видно інфраструктуру: колії, пішохідні та вело- маршрути, мотузкові парки, байк-парки, дитячі майданчики, музеї. І знову – все для сімей з дітьми.

Основні відпочиваючі – німецькомовні. Англійську розуміє більшість персоналу. Гірша частина “рускіх” туристів сюди не потрапляє, на відміну від інших, більш відомих, австрійських курортів.

Тут хочеться відпочивати з дітьми. І дійсно зосереджуєшся на тому позитиві, який приносить проведення часу разом, а не над тим як цей позитив організувати.

Comments are closed.